У Франції викрали та знищили фрагмент мощей святого Миколая, якого вважають прообразом Санта-Клауса. Реліквію забрали з базиліки в місті Сен-Ніколя-де-Пор 2 листопада. Підозрюваного затримали, він зізнався, що спалив і розтрощив святиню, оскільки вважав поклоніння мощам різновидом ідолопоклонства.

Про це повідомляє Daily Mail.

«Поліцейське розслідування дозволило встановити особу та затримати винуватця. Він зізнався, що розбив вітрину, а потім спалив і розтрощив реліквію», — повідомили представники парафії.

Вони наголосили, що йдеться не лише про втрату історичної цінності, а й про напад на історію, віру та традиції багатьох поколінь паломників.

За інформацією видання, затриманий пояснив свій вчинок спонтанним бажанням знищити святиню. Він нібито вважав шанування людських останків формою поклоніння ідолам.

Які мощі святого Миколая знищили у Франції

Викрадений фрагмент зберігався в базиліці Сен-Ніколя-де-Пор — одному з небагатьох французьких храмів, де є реліквії святого Миколая. На початку 2000-х років його розмістили під статуєю святого в каплиці, присвяченій покровителю храму.

Водночас головна реліквія базиліки залишилася неушкодженою. Вона зберігається у храмовій скарбниці в релікварії у формі руки, повідомила 7 листопада Асоціація збереження та відродження базиліки.

Знищений фрагмент має особливе значення для історії міста. За переказами, у 1098 році лицар Обер де Варанжевіль привіз кістку святого Миколая з італійського Барі до Лотарингії. Традиційно її вважають фрагментом пальця правої руки святого, яку називають «благословляючою правицею».

Історія реліквій пов’язана з подіями 1087 року. Тоді італійські моряки забрали останки святого з Мир у Малій Азії (територія сучасної Туреччини) та перевезли їх до Італії.

Після прибуття реліквії до Лотарингії місто стало важливим центром паломництва. Серед тих, хто приходив помолитися святому Миколаю, була й Жанна д’Арк. Вона відвідала місто у 1429 році перед поїздкою до Шинона, де мала зустрітися з дофіном.

Чому святого Миколая пов’язують із Санта-Клаусом

Святий Миколай жив приблизно у 270-343 роках нашої ери. Він відомий тим, що роздавав бідним успадковані гроші. Одна з найвідоміших легенд розповідає, як він подарував трьом дівчатам мішечки із золотом, щоб урятувати їх від життя в проституції.

Саме історія святого Миколая стала одним із джерел образу Санта-Клауса.

Його особливо шанують у Лотарингії, Бельгії та країнах Північної Європи. День святого Миколая відзначають 6 грудня, а напередодні, 5 грудня, у Сен-Ніколя-де-Пор традиційно проводять урочисту ходу зі смолоскипами.

Цьогоріч знищення реліквії сталося за кілька тижнів до цього свята, що посилило обурення місцевої громади.

Базиліка має майже тисячолітню історію. Її значення для Лотарингії зросло після того, як герцог Рене II переміг Карла Сміливого в битві під Нансі 1477 року. Після цього герцог проголосив святого Миколая покровителем регіону та замовив будівництво величної готичної базиліки для зберігання його реліквій.

Храм пережив Тридцятилітню війну, Французьку революцію та обидві світові війни. Під час революції золоті релікварії переплавили, а саму будівлю тимчасово перетворили на так званий «Храм Розуму».

Де знайшли можливе місце поховання святого Миколая

Історія мощей святого пов’язана також із сучасною Туреччиною. За церковною традицією, після смерті 343 року його поховали в місті Мира, нині Демре.

2022 року дослідники повідомили, що під церквою Святого Миколая в Демре виявили місце, яке може бути його первісною гробницею.

Під час розкопок знайшли залишки підлоги давнішого храму, розташованого під візантійською церквою. Ця споруда була місцем богослужінь православних християн у V-XII століттях.

«Тепер ми дісталися залишків першої церкви та підлоги, якою ходив святий Миколай», — зазначав дослідник.

Джерело: ТСН