У Японії обговорюють рекомендації Бюро гендерної рівності, у яких відмову оплачувати витрати на побачення названо прикладом економічного насильства. Це формулювання викликало суперечки в соцмережах: одні вважають його справедливим, інші запитують, чи означає це, що на побаченні завжди має платити одна людина.

На сайті відомства наведено чотири категорії насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. До фізичного віднесено удари й смикання за волосся, до сексуального — примус до сексу та відмову використовувати контрацепцію. Психологічним насильством названо образи, заборону спілкуватися з друзями й контроль листування.

У розділі про економічне насильство поруч із привласненням грошей партнера без дозволу та відмовою повертати позичене зазначено й "неоплату будь-яких витрат на побачення". Саме цей пункт привернув увагу користувачів мережі. Деякі коментатори жартують, що рахунок потрібно ділити навпіл, а інші запитують, чи є насильством ситуація, коли один партнер змушує іншого платити.

Водночас важливе значення мають обставини. Якщо обидва партнери добровільно погодилися, що за побачення платить лише один із них, це не означає, що йдеться про насильство. Проблема виникає тоді, коли людина всупереч бажанню партнера перекладає на нього всі витрати або використовує гроші як інструмент тиску у стосунках.

Отже, йдеться не про обов'язковий поділ рахунку чи заборону пригощати одне одного, а про можливий фінансовий примус. Водночас формулювання на сайті відомства спричиняє непорозуміння. Цей перелік опубліковано ще у 2018 році.
Джерело: comments.ua