23 жовтня 1937-го у паспортах громадян СРСР стали обов'язковими фотокартки.

Видача паспортів громадянам 1932-го спричинила низку матеріальних та організаційних труднощів, пов'язаних із обмеженням отримання паспортів. Тому цей нормативний акт доповнили урядовою постановою 28 квітня 1933-го. Вона розширила коло громадян з правом на отримання паспортів.

Паспорт могли отримати жителі міст, районних центрів, пунктів, де були автотранспортні станції. Жителі сіл не мали права на паспорт. Їм видавали їх лише у випадку виїзду на постійне або тимчасове проживання в місця, де діяла паспортна система. Тоді давали паспорт строком на 1 рік, а згодом - звичайний паспорт.