У Німеччині майже пів мільйона громадян України отримують соціальну допомогу Bürgergeld, тоді як рівень працевлаштування українських біженців залишається значно нижчим, ніж у низці інших європейських країн. Актуальні дані німецький уряд надав у відповідь на запити політика від партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) Рене Шпрингера. Вони опинилися у розпорядженні видання BILD.

Згідно з отриманою статистикою, 483 197 громадян України в Німеччині отримують Bürgergeld. На основі даних Федерального агентства з праці Шпрингер підрахував, що рівень зайнятості українських біженців становить лише 27,1%.

Політик заявив BILD, що масштабно розрекламований федеральним урядом "турборежим працевлаштування" виявився провальним.

"Широко розрекламований "турборежим працевлаштування" федерального уряду провалився", - сказав Шпрингер.

Він також закликав припинити виплачувати українцям Bürgergeld і перевести їх на нижчий рівень допомоги, передбачений Законом про виплати шукачам притулку.

Скільки Німеччина витрачає на допомогу українцям

У 2026 році стандартна виплата Bürgergeld для самотньої людини становить 563 євро на місяць. Окремо держава покриває витрати на житло та опалення. Йдеться, що видатки на соціальну підтримку українців є значними. Лише у 2024 році Німеччина виплатила громадянам України близько 6,3 млрд євро базового забезпечення.

Водночас частина українців у Німеччині працює. У лютому 2026 року 325 498 працездатних громадян України мали роботу зі сплатою обов'язкових внесків до системи соціального страхування. Ще 51 856 українців працювали за форматом Minijob - так званої "міні-роботи".

У Польщі працюють 78% українських біженців

Різниця з іншими європейськими країнами особливо помітна у порівняльній статистиці. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2024 році рівень зайнятості українців у Німеччині становив 31%. Для порівняння, у Польщі працювали 78% українських біженців, у Литві – 72%, а у Великій Британії – 69%. У Чехії, Данії та Нідерландах показник також перевищував 60%.

Економісти називають однією з причин такої ситуації недостатню фінансову мотивацію до працевлаштування. Іншими словами, для частини людей вихід на роботу може бути недостатньо вигідним порівняно з отриманням соціальної допомоги.

Ще один фактор – мовна та інтеграційна політика Німеччини. За даними Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), Німеччина більшою мірою, ніж сусідні держави, дотримується принципу "спочатку мова". Багато українських біженців спочатку проходять мовні та інтеграційні курси, а вже після цього починають активно шукати роботу.

На працевлаштування також впливає склад української групи біженців. Більшість із них - жінки, значна частина яких має дітей. Необхідність догляду за дітьми може суттєво ускладнювати пошук роботи.

Крім того, проблемою залишається загальна ситуація на німецькому ринку праці та відносно невелика кількість доступних вакансій. Додатковою перешкодою для українців є складнощі з визнанням дипломів та професійних кваліфікацій.

Джерело: УНІАН