У березні 2025 року шестирічна дівчинка, яку називали “Мей”, померла після того, як їй зробили ін’єкцію експериментального препарату. Це лікування було створене на основі редагування генів. Мей мала рідкісну хворобу — синдром Снайдерс-Блок-Кампо. Він ускладнює розвиток, впливає на пам’ять і рухи, але не є смертельним. Її батьки, охоплені відчаєм і надією, витратили величезні гроші, щоб дати доньці шанс на нормальне життя.

Метод ґрунтувався на технології CRISPR-Cas. Два вірусні вектори мали доставити “генетичні ножиці” прямо у клітини мозку. Звучало як диво науки. Але попередні досліди на мавпах показали тривожні результати — у всіх тварин серйозно постраждала печінка, а в однієї ще й нирки. Це був червоний сигнал небезпеки. Та попри ці дані, етичний комітет лікарні все ж дав дозвіл на випробування.

Через тиждень після ін’єкції Мей померла від важкої імунної реакції. Її смерть довго приховували. Лише у липні 2026 року журналісти розкрили правду.

Ця історія стала шоком для біотехнологічної галузі. Вона показала, що у гонитві за проривами часто забувають про головне — життя людей. Експерти вже заявили: потрібні жорсткіші правила, більше прозорості й чесності. Бо без цього кожен новий експеримент може стати трагедією.

Смерть Мей — це не просто статистика. Це історія маленької дитини, яка стала жертвою надто швидкої гонки за науковим прогресом. Її життя обірвалося занадто рано, і це боляче нагадує: експерименти з генами — це не лише лабораторні формули, а долі людей.
Джерело: comments.ua