Росія більше не може використовувати небезпечну стратегічну асиметрію, знищуючи українську інфраструктуру та зберігаючи власну військову економіку, пише позаштатний старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA) Сергій Макогон.

На його думку, Україна знайшла точку тиску, яка може вплинути на розрахунки Кремля щодо співвідношення витрат і вигод. Саме збитки нафтової промисловості РФ підвищують для Кремля економічні, військові та політичні витрати на продовження війни. Це має тривати доти, доки "Москва не зрозуміє, що затягування війни може обійтися дорожче, ніж її припинення".

Він додав, що це було зрозуміло з початку повномасштабного вторгнення, але тоді Україні не вистачало власної далекобійної зброї, а партнери не були готові до ескалації. Тепер же Україна вражає цілі на відстані понад 2500 км, наприклад, найбільший у РФ Омський нафтопереробний завод. На думку автора, тепер у зоні досяжності й інші важливі енергетичні активи Росії в глибині Сибіру:

У Росії більше немає безпечного тилу, і відстань більше не є захистом.

Вже помітний і кумулятивний ефект дальніх ударів. За даними Генштабу України, з ладу виведено понад 40 % потужностей з виробництва бензину в Росії. Це призвело до заборони експорту бензину та дизельного палива, зниження стандартів якості палива, перенесення планових ремонтів заводів, що вціліли, а також до спроби покрити дефіцит за рахунок закордонних поставок.

"Це серйозний поворот подій, з огляду на те, що Росія є одним із найбільших у світі виробників та експортерів нафти", – пояснив він важливість ударів по нафтовій галузі.

Кампанія ударів також змінює експортні потоки Росії. Через пошкодження заводів Москва змушена постачати більше непереробленої нафти на світові ринки, одночасно скорочуючи експорт нафтопродуктів. Експорт непереробленої нафти приносить менші доходи.

Джерело: УНІАН