Кажани можуть стати джерелом "еліксиру життя" та шляхом до довголіття без хвороб
Кажани можуть стати "майбутнім людської медицини", пише газета The Telegraph, кореспондент якої відвідав унікальну колонію кажанів у Сінгапурі. Таких колоній у світі лічені одиниці. У Сінгапурі, наприклад, у неволі утримується близько 200 кажанів. Причому в природі було виловлено лише 19 з них, і з часом кажани дали потомство.
Колонія є предметом поглибленого вивчення для вчених. Вони намагаються знайти відповіді на питання, як ці тварини протистоять вірусам, зокрема Еболі та вірусу сказу, а також як їм вдається регулювати запальні процеси, уникати діабету та раку. При цьому кажани живуть до 40 років, і це єдиний виняток у природі серед тварин невеликого розміру. Якщо перевести це на людські мірки, це все одно, що люди жили б до 240 років.
Важливо при цьому те, що організм кажанів може справлятися із запаленням – це постійна, уповільнена активація імунної системи. Сучасна медицина називає її однією з головних причин старіння. З хронічним уповільненим запаленням пов’язані багато захворювань – від подагри та псоріазу до хвороб серця, діабету та деменції.
Один із провідних світових експертів у галузі вивчення кажанів, професор Ліньфа Ван, розповів журналістам про експерименти. Наприклад, під час його роботи в Австралії кажанів навмисно заражали смертельними вірусами, а вони при цьому не виявляли жодних симптомів. У тому числі під час зараження вірусами, яких немає в Австралії. Він каже, що геном кажанів унікальний, але ще не розшифрований до кінця, і людям ще тільки належить відкрити їхні секрети. Хоча команда професора вже "зробила значний внесок у розуміння сучасних механізмів імунної та запальної реакції кажанів на інфекцію".
Розгадка здорового старіння кажанів
Один із проривів у їхній роботі стався у 2023 році, коли команда опублікувала статтю в журналі Cell, присвячену відкриттю білка під назвою "ASC2". Це механізм, відповідальний за пригнічення запальної реакції у кажанів, що пояснює їхню неймовірну стійкість. Він також може відігравати ключову роль у їхньому здоровому старінні.
У людей також є ген ASC2, але дослідники припустили, що у кажанів він став потужнішим, оскільки вони – єдині ссавці, здатні літати. Це піддає їхній організм величезному фізіологічному стресу – теорія полягає в тому, що кажани протягом мільйонів років еволюціонували, щоб пригнічувати свою запальну імунну реакцію та справлятися з нею.
У людей імунна реакція не так добре контролюється. Білок допомагає нам боротися з патогенами та відновлювати пошкоджені тканини, він також прискорює старіння. А іноді змушує імунну систему працювати в посиленому режимі, викликаючи "цитокіновий шторм".
У статті дослідники розповіли, як генетично модифікували звичайних лабораторних мишей, додавши їм цей білок. Під час тестування миші демонстрували запальний захист, схожий на той, що мають кажани: смертність від вірусу грипу знизилася зі 100 до 50 відсотків. Лабораторні тести з клітинами людини показали аналогічний ефект.
Наступний крок
Вчені повідомили, що готуються провести клінічні випробування. Вони хочуть перевірити, чи буде білок ASC2 також уповільнювати запалення у людини, як у кажанів. Планується створити лікарські препарати, які допоможуть боротися з хронічними захворюваннями.
Наразі найдалі у розробці просунувся протизапальний препарат PS1001, створений на основі досліджень ASC2. Препарат імітує біологічні процеси у кажанів, що дозволяє створити засіб, здатний одночасно боротися з кількома запальними захворюваннями. Токсикологічні дослідження вже проводяться, а клінічні випробування на людях заплановані на початок 2027 року.
Як кажани стали переносниками коронавірусу
Нагадаємо, що під час пандемії коронавірусу один із підвидів цього вірусу циркулював серед кажанів. При цьому мутації вірусу могли використовувати нові способи для зараження людських клітин. Це свідчить про те, що подібні віруси можуть розвивати різні механізми для зараження клітин.
