Багато людей десятиліттями пам’ятають свій старий номер домашнього телефону з часів дитинства. Може минути 20 чи 40 років без жодної згадки про цей номер, але якщо хтось раптом про нього запитає, чимало з нас легко по пам'яті відтворять той самий набір цифр. Як пише видання VegOutMag, така стійка пам'ять пояснюється далеко не тільки тим, що кілька десятиліть тому вам доводилося багато разів повторювати цей номер у різних ситуаціях.

Психологи пояснюють цей феномен складною природою пам’яті, яка представляє собою не умовну книгу із суцільним і хронологічно послідовним текстом, а складну систему взаємопов’язаних блоків інформації.

Як пише автор публікації, домашній телефонний номер з часів дитинства - це не просто якісь там цифри, це блок інформації, "обгорнутої шарами емоцій, безпеки та відчуття приналежності", що і робить його майже незабутнім.

Тож ключову роль у запам'ятовуванні першого у житті телефонного номера відіграє не так його часте повторення, як загальний контекст, у якому ці цифри використовувалися. Цей номер - це частина самого дитинства. А ще цей номер був гарантованою можливістю зв'язатися з батьками, щоб не трапилося і де б ви не опинилися.

"Ті сім цифр, які ви вивчили в дитинстві, не зберігаються у вашому мозку як числа – вони закодовані як відчуття того, що незалежно від того, наскільки ви загубилися, хтось, хто вас любить, завжди був на відстані одного дзвінка", - йдеться у публікації.

Дослідниця Ебігейл Фейган додає, що тут йдеться про емоційну, а не механічну пам’ять. Перший домашній номер телефону - це асоціація з дитинством, а не просто суха інформація.

Автор публікації зазначає, що в епоху смартфонів необхідність запам'ятовувати телефонні номери, здається, назавжди відпала. Однак чи правда це, дізнаємося через пару десятиліть, коли перше покоління, народжене з айфоном в руці, почне ностальгувати за своїм дитинством.

Джерело: unian