Усі з дитинства пам'ятають, що на святу вечерю, яка відбувається напередодні Різдва Христового, має бути на столі 12 пісних страв. А більше - вже за бажанням.

Gazeta.ua розповість, чому саме 12 страв має приготувати господиня на Святвечір та що готувати.

Чому саме 12 страв

Число 12 обумовлене кількістю апостолів і місяців в році. Хоча наші предки готували і менше - 7 чи 9. Число 7 завжди було сакральним, а 9 - певне проміжне між ними значення, найбільша цифра, поєднання трьох трійок. Можливо, ніякої символіки в числа 7 і 9 не вкладали, а страв готували менше через регіональні особливості чи в залежності від достатку й можливостей. Однак числа 8, 10 чи 11 ніде не згадуються.

Що приготувати на Святвечір

На традиційному пісному столі не повинно бути страв із молочними продуктами, яйцями та м'ясом.

Кутя

Найголовніша страва, що має бути на столі у Святий вечір. Вона символізує добробут, єдність родини та пам'ять про предків, тому саме з неї традиційно починають святу вечерю. Традиційно вона була пшенична, оскільки пшениця вважалася знаком життя та достатку, але ви можете експериментувати з сучасними рецептами, використовуючи рис, булгур чи перловку.

Узвар

Його завжди подають до куті. Узвар уособлює здоров'я та продовження роду.

Пампухи

Готуйте з солодкою начинкою або без та приправте часником. дуже смакують з борщем. Пампухи завжди були символом гостинності.

Борщ

Ця страва символізує родинний затишок.

Його готують з простих овочів, але разом вони створюють насичену, глибоку страву. Червоний колір борщу у народних віруваннях асоціювали з життєвою енергією, здоров'ям і любов'ю до рідної землі.

Борщ вважали стравою-оберегом: вірили, що він захищає дім від нестатків і сварок. Якщо борщ на Святвечір вдавався наваристим і духмяним — рік обіцяв бути щедрим, а в оселі панували злагода й достаток.

Вареники з капустою чи картоплею

Є символом достатку і ситості у домі. Їхня начинка не розкішна, зате поживна й доступна кожному. Якщо на столі є вареники - в домі не буде голоду.

Форма вареника нагадує місяць або повний мішечок, що в народних віруваннях означало наповнений комір і достаток протягом усього року. Господині вірили: чим рум'яніші та пишніші вареники на Святвечір, тим щедрішим буде наступний рік.

Голубці

Символізують мир, злагода та єдність родини. Недарма й сама назва страви походить від слова "голуб" - символу миру та Божого благословення. Вірили: якщо на Святвечір на столі є голубці, то в хаті пануватиме спокій, сварки оминатимуть дім, а рід триматиметься купи протягом усього року.

Капустяний лист, що огортає начинку, у народній традиції вважається знаком захисту й турботи - так само, як родина береже оберігає усіх рідних.

Тушкована капуста

Капуста - базовий овоч, доступний у кожній оселі, тому її присутність на столі означала стабільність і достаток навіть у скромні часи.

Тушковану капусту готували з пісними спеціями або з додаванням сушених грибів, що робило страву ароматною і поживною. У народі вірили: якщо капуста навариста і добре проварена - рік буде легким, врожайним і спокійним.

Риба

Після сходження першої зірки дозволяється їсти рибу, яка символізує стабільність і спокій у домі. Можна приготувати запечену чи смажену рибу, оселедець з цибулею та олією, рибу з овочами, рибні котлети чи рулетики, заливну рибу, паштети чи салати з рибою.

Каша

Каша на Святвечір символізує родючість, продовження життя та щедрий рік. Зерно здавна вважали святим даром землі. Воно уособлює працю, терпіння й надію на майбутній урожай. Обирайте пшоно, ячмінь або гречку і заправте великою кількістю смаженої цибулі.

У народі вірили: якщо каша вдасться розсипчастою та ароматною, то й рік буде легким і плідним. Кашу їли однією з перших, щоб закласти добрий початок усьому року.

Квасоля

На Святвечір символізує добробут, силу та витривалість. Зерна квасолі у народних віруваннях вважали маленькими "скарбами", які приносять достаток у дім.

Її готували різними способами - від простої вареної квасолі до густих пісних рагу чи начинок для вареників та пирогів. Вірили: якщо квасоля смачна та навариста, то й рік буде багатим на добрі справи, сили та благополуччя.

Гриби

Замаринуйте гриби або приготуйте густу та запашну грибну мачанку. Гриби на Святвечір символізують зв'язок людини з природою. Гриби здавна вважали даром лісу, який не потребує обробітку. Саме тому грибні страви ставили на святковий стіл як знак вдячності за все, що дає природа.

У народі вірили: якщо грибна мачанка вдалася наваристою та ароматною, то рік буде спокійним, стабільним і без нестачі.

Пісні пироги

Випічка з яблуками, вишнями чи сухофруктами на Святвечір - це символ гостинності, родинного тепла та щедрості дому. Запах свіжої випічки здавна вважали ознакою затишку та благополуччя, адже саме він збирає родину разом.

Вірили, що якщо пісні пироги на Святвечір вдадуться соковитими та ароматними, то наступний рік буде щедрим на врожай, добрі новини й сімейне щастя.

Фрукти

Фрукти на пісному столі символізують здоров'я, повноту життя та Божу щедрість. Найчастіше на Святвечір подавали яблука - рік буде щасливим.

Груші є символом довголіття й міцного роду. Горіхи - мудрість, сила та достаток. Цитрусові- радість і святковий настрій у домі.

Фрукти зазвичай ставили в центр столу або поруч із кутею, щоб у домі протягом року були здоров'я, гарні новини та щедрі дари долі.