США хочуть "віддалити" Зеленського від лідерів Європи. Axios дізнався деталі переговорів щодо "мирного плану"
Вашингтон посилює тиск на президента України Володимира Зеленського, щоб він погодився на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану" США щодо врегулювання російсько-української війни. Про це 8 грудня поінформував Axios із посиланням на двох українських посадовців.
У Києві, як і раніше, вважають, що деякі аспекти нинішнього плану США вигідні Москві і що Вашингтон чинить на Зеленського значно більший тиск, ніж на нелегітимного президента країни-агресора РФ Володимира Путіна. Але США також чинять тиск і на Путіна, щоб той пом'якшив свої вимоги, спростував неназваний американський посадовець.
За даними Axios, переговори щодо "мирного плану" зосередилися на двох питаннях – вимозі Росії, щоб Україна віддала весь Донбас (включно з частинами, яких не контролюють окупанти), і проханні України про надійні гарантії безпеки з боку США для запобігання майбутній російській агресії.
За словами українського посадовця, пропозиція США погіршилася для Києва після того, як спецпосланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і зять глави Білого дому Джаред Кушнер провели 2 грудня п'ятигодинну зустріч із Путіним у Кремлі.
6 грудня після триденних переговорів делегацій США й України Зеленський провів двогодинну розмову з Віткоффом і Кушнером. Під час бесіди "склалося відчуття", що США "намагалися в різні способи переконати" українську сторону в "бажанні Росії захопити весь Донбас", і що "американці хотіли, щоб Зеленський усе це прийняв у телефонній розмові", додав український посадовець.
Зеленський зі свого боку заявив американським переговорникам, що дістав пропозицію США лише годину тому і ще не читав її (звідси й негативна реакція Трампа щодо того, що президент України не ознайомився із планом).
Як розповів український чиновник, у пропозицію США входили жорсткіші умови, ніж у попередні версії "мирного плану". Зокрема щодо таких питань, як території і контроль над ЗАЕС. Окрім того, пропозиція США залишила без відповіді головні питання про гарантії безпеки.
У Києві зазначили, що "є важливі питання, пов'язані з територією, які потрібно обговорити докладніше", зокрема, "хто що контролює, хто де залишається, хто відводить війська". Якщо Україна відведе війська від лінії зіткнення, як переконатися, що Росія зробить те саме і не продовжить бойових дій, додало українське джерело Axios.
Водночас американський співрозмовник ЗМІ наполягає, що на поточний проєкт суттєво вплинула Україна і що Кушнер і Віткофф чинили тиск на Путіна, щоб той погодився на деякі українські вимоги.
Увесь цей епізод відображає жевріння недовіри між адміністраціями Зеленського і Трампа, незважаючи на багато годин, які їхні команди витратили на переговори, пише Axios.
8 грудня в Лондоні відбулася зустріч Зеленського із британським прем'єром Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом. Після неї Зеленський заявив, що радники з нацбезпеки України та її союзників працюватимуть над останньою версією "мирного плану" й увечері 9 грудня документ надішлють у Вашингтон.
Офіційні особи США й України заявили Axios, що адміністрація Трампа розглядала зустріч Зеленського в Лондоні як марну спробу виграти час на переговорах щодо "мирного плану".
На думку українських посадовців, США намагаються "віддалити" Зеленського від європейських лідерів, щоб чинити на нього ефективніший тиск.
У Києві пояснили, що Зеленський "не може ухвалювати такі радикальні рішення, не порадившись зі своїми головними союзниками в Європі".
Український посадовець додав, що поки адміністрація Трампа тисне на Зеленського, вимагаючи від нього швидких дій, європейці радять виявляти обережність і терпіння. Це "обурює деяких людей у Білому домі", які вважають європейців "головною перешкодою для угоди", зазначив Axios.
За словами європейського посадовця, зараз незрозуміло, яку роль США готові відіграти у забезпеченні гарантій безпеки для України і чого Вашингтон очікує від європейських союзників.
Двоє українських посадовців повідомили, що остання пропозиція США про гарантії безпеки ґрунтується на "ширших рамках", ніж початкова, проте в документ усе ще не входить ратифікована Сенатом угода.






