У дорослому світі про гарасмент говорять дедалі частіше — в Голлівуді, в політиці, на роботі. Але доки суспільство обговорює поведінку відомих чоловіків і жінок, статистика показує, що сексуальні домагання вже давно проникли туди, де ми найменше на це чекаємо — у шкільні коридори. Про це розповіло видання Psychology Today.

Статистика, яка шокує

За даними Гарвардської школи освіти, 87% дівчат-підлітків і молодих жінок повідомили, що стикалися з сексуальними домаганнями. І навіть 40% хлопців у віці 12–17 років кажуть, що стали жертвами подібних дій у школі. Тобто домагаються самі підлітки і дуже часто не розуміють, що саме вони роблять.

Батьківське мовчання

За результатами того ж гарвардського дослідження лише чверть підлітків коли-небудь розмовляли з батьками про те, що таке сексуальні домагання та як їх уникати. Решта дізнаються про це з соцмереж, фільмів або від друзів і часто не бачать межі між фліртом, жартом та насильством. Батьки охочіше поговорять з дитиною про успішне навчання, ніж про згоду чи межі тіла, проте саме ці розмови формують повагу до себе та до інших.

Дівчата теж можуть бути агресорками

Здавалося б, тема очевидна: хлопці — нападники, дівчата — жертви. Але дослідження Prevention Science Journal доводить протилежне. 42% підлітків, які вчиняли сексуальні домагання, — це дівчата. Так, вони рідше торкаються когось без дозволу, але часто поширюють чутки, ображають через зовнішність чи сексуальність, принижують онлайн. І це теж гарасмент. Тож важливо не шукати винних за статтю, а говорити про повагу й відповідальність.

Все починається раніше, ніж ми думаємо

Середній вік, коли підлітки вперше можуть стати кривдниками, — 15 років. Але «середній» означає, що хтось починає ще раніше — у 13 чи навіть 12 років. Тут і починається головна проблема: брак прикладу та освіти. У школах про «секс-освіту» часто говорять лише в контексті біології, а не поваги, згоди, емоцій і кордонів. Як результат, діти не розуміють, що «жарт про груди» чи «доторк на вечірці» — це не смішно й не безневинно.

Це не флірт

Міф, що «хлопчик дражнить, бо закохався», досі живе в нашому суспільстві. Та правда полягає в тому, що лише 3% підлітків, які домагалися інших, робили це тому, що хотіли зустрічатися. Більшість казала, що «це було просто смішно», а інші — що хотіли помститися. Це показник того, що домагання — це не про романтику, а про владу, приниження і бажання контролю.

Різниця між жартом і реальною травмою

Майже половина підлітків, які вчинили сексуальні домагання, вважають, що «нічого страшного не сталося». Вони не усвідомлюють, що для жертви це може бути травма на роки, зниження самооцінки, страх ходити до школи чи виходити онлайн. Ми недооцінюємо, наскільки боляче може бути дитині від цькування на сексуальному ґрунті. І часто ці історії залишаються безкарними, бо дорослі просто не бачать у цьому проблеми.

Кривдники, які самі були жертвами

Найсумніша частина цієї історії — це те, що переважна більшість підлітків, які домагалися інших, самі пережили гарасмент. Ті, хто колись був приниженим, часто намагаються «повернути контроль» і повторюють ту ж поведінку, яку колись терпіли від інших. Це не виправдання, а пояснення, яке допомагає розірвати коло насильства.

Як допомогти підліткам

Мовчання — головний ворог. Підлітки бояться бути осміяними, що їм не повірять, або вважають, що «нічого серйозного не сталося». Але саме дорослі мають створити простір довіри.

Як це зробити:

1. Говоріть про згоду не як про «секс», а як про право людини на особисті межі.

2. Не ігноруйте «жарти», які принижують когось. Навіть якщо це просто мем.

3. Ставте запитання, а не звинувачуйте. Якщо дитина щось розповіла, дайте їй знати, що вона не сама.

4. Пояснюйте, що повага — це стиль життя, а не правило поведінки.

Сексуальні домагання серед підлітків — це не «дитячі пустощі». Це — перші дзвіночки глибших соціальних проблем, які дорослі воліють не помічати. Що раніше ми навчимо дітей говорити про межі, згоду та повагу, то менше шансів, що вони виростуть у дорослих, які мовчать, коли потрібно говорити. Бо мовчання — це не нейтралітет. Це підтримка насильства.