У віддалених українських селах досі зберігаються сліди минулих епох - занедбані кладовища, залишки польських фільварків, німецькі колонії. Кожне таке місце - це жива сторінка історії, яка чекає на дослідників і небайдужих мандрівників.

Що з пам'яток давньої історії залишилося, що зникло і що варто зберегти, розповідає РБК-Україна.

Німецькі колонії: каміння, що пам’ятає іншу мову

У 18-19 століттях на західноукраїнських землях з'явилися поселення німецьких колоністів. Їхні назви звучали чужо для місцевого вуха: Deutschbach, Neudorf, Kaiserdorf. Сьогодні це українські села, але якщо придивитися уважно, у їхніх храмах та плануванні ще можна відчути чужу руку.

У селі Махлинець на Львівщині стоїть костел, зведений колоністами у 1860-х роках. Після десятиліть забуття його відновили нащадки тих, хто колись залишив ці землі. І коли заходиш усередину, відчуваєш дивне - ніби історія не зникла, а лише спить.

Закинутий костел у селі Махлинець (фото: Костели та каплиці України)

Польські садиби: занедбана розкіш

Волинь зберігає інший пласт історії - польські садиби та фільварки міжвоєнного часу. Вони виникли після земельної реформи, коли ветеранам польської армії дарували ділянки на українських землях.

Тепер від тих будинків залишилися лише стіни. Порожні вікна дивляться у поле, а сходи ведуть у нікуди. Деякі садиби стали жертвами війни, інші - байдужості.

Стара польська садиба у селі Холоневичі (Волинська служба новин)

Забуті цвинтарі: найщиріша історія

Найбільш зворушливі місця - це занедбані кладовища. Вони губляться серед пагорбів і лісів, де трава росте крізь тріщини в камені. Хрести похилилися, написи стерлися, але ще можна прочитати прізвища - польські, німецькі, українські.

Такі кладовища є на Волині, у Галичині, на прикордонні з Польщею. Деякі датуються 18 століттям. Вони нагадують, що ми живемо на землі, де поруч жили й помирали десятки народів. І кожен залишив по собі слід.

Волонтери з Волині упорядковують поховання українців у селі Модринь (Польща). (фото: Урядовий кур'єр)

Військові поховання: сучасна пам’ять

Є й інші місця, що свідчать про 20 століття. Біля Ковеля у 2012 році в лісі створили військове кладовище для солдатів Другої світової. Це показує, що навіть через десятиліття історія знаходить спосіб нагадати про себе.

Братська могила радянських воїнів у Ковелі (фото: Вікіпедія)

Подорож, яка змінює

Поїздка у маленьке село може стати несподіваною мандрівкою у часі. Тут легко забути про буденність і відчути, що під твоїми ногами не просто земля, а велика книга, де ще так багато непрочитаних сторінок.

Джерело: rbc.ua