У Радянському Союзі основним пріоритетом залишалася індустріалізація, тому більшість престижних і добре оплачуваних робіт стосувалися виробництва. Водночас представники інтелектуальних і технічних спеціальностей, зокрема бухгалтери, юристи або журналісти, не мали ані високого статусу, ані достойної оплати.

Після розпаду СРСР та переходу до ринкової економіки попит на ці професії змінився кардинально. Розвиток приватного бізнесу, зміни у правовому полі та потреба в інформаційній відкритості спричинили стрімке зростання ролі окремих спеціалістів. Те, що в радянські часи вважалося другорядним або навіть непотрібним, стало ознакою професійного успіху. Нижче — огляд таких професій, які несподівано "вистрілили" у нових економічних реаліях.

Юристи

У СРСР професія юриста здебільшого зводилась до формального виконання нормативних процедур. Через відсутність приватної власності і ринку послуг юридичні знання не були в широкому попиті. Ситуація кардинально змінилася у 90-х: із впровадженням нових кодексів, комерціалізацією відносин та появою приватної власності, юристи стали життєво необхідними.

Компетентні правники отримали можливість не лише забезпечувати законність операцій, а й активно впливати на діловий клімат. Успішні юристи того часу могли дозволити собі купівлю нерухомості без кредитів, а також користувалися повагою в ділових колах.

Бухгалтери

Раніше бухгалтери були технічними працівниками, яким головне — швидкість і точність розрахунків. Проте зі зміною економічної моделі їхня роль зросла у рази. Підприємці, особливо в малому та середньому бізнесі, потребували грамотних фахівців, які вміють вести документацію, подавати звіти до податкової та "оптимізувати" витрати. Особливо затребуваними стали ті, хто міг працювати на кілька компаній одночасно. Професія з нудної та малооплачуваної перетворилась на одну з ключових для бізнесу.

Програмісти

У радянські часи програмістів використовували здебільшого в оборонній та науковій сфері, і навіть тоді вони отримували лише середню зарплату. Справжній прорив трапився в 90-х, коли почалася масова автоматизація підприємств та розвиток інформаційних технологій. Попит на фахівців, здатних писати програми, впроваджувати облікові системи та працювати з новим обладнанням, стрімко зростав. Багато з них створювали власні IT-компанії або працювали на аутсорсі, заробляючи набагато більше, ніж раніше.

Нотаріуси

У радянські роки професія нотаріуса майже не вважалася престижною. Проте після 1991 року вона отримала нове дихання. Нотаріуси стали приватними підприємцями, а їхні послуги — затребуваними через бурхливе зростання ринку нерухомості, спадкових і корпоративних угод. Умови дозволили їм встановлювати власні тарифи, а обмежена кількість ліцензій лише підвищила вартість їхніх послуг. У 90-х нотаріуси стали однією з найбільш прибуткових юридичних професій.

Банківські працівники

Фінансова система СРСР була централізованою, а банківські працівники — переважно службовцями без особливих перспектив. Але у 90-х, коли в Росії з'явилися тисячі комерційних банків, попит на кадри різко зріс. Завдяки валютним операціям, облігаціям і кредитам співробітники навіть на рядових посадах могли заробляти тисячі доларів. Потрапити до банку було нелегко, але ті, кому це вдалося, отримували не тільки високу зарплату, а й доступ до пільгових кредитів.

Журналісти

У часи СРСР журналісти обмежувалися державною цензурою і не могли висвітлювати справжні суспільні проблеми. Період перебудови і 90-ті відкрили для них нові можливості. Преса стала вільною, масово з’являлися нові видання, телевізійні шоу та програми-розслідування. Журналісти отримали шанс стати публічними особами, заробляти на замовних матеріалах або працювати на кілька ЗМІ одночасно. Успішні медійники не тільки добре заробляли, а й формували суспільну думку.

Поява вільного ринку, приватної власності та конкуренції докорінно змінила цінність окремих спеціальностей. Ті, хто вмів швидко адаптуватися, стали не просто затребуваними — вони стали новою економічною елітою пострадянського суспільства.

Джерело: patrioty.org.ua