Сказати "ні" своїй дитині - це важливий спосіб показати їй, що батьки її люблять.

Таку думку висловила дитячий психолог Беккі Кеннеді, яка здобула освіту в Колумбійському університеті, пише CNBC. Вона зазначила, що батьки, які кажуть "так" своїм дітям надто часто - чи то рефлекторно, чи то в спробі уникнути істерик, насправді надають їм ведмежу послугу в довгостроковій перспективі.

Вона пояснила, що поступаючись занадто легко, батьки можуть порушити межі, які допомагають дітям навчитися правильної, шанобливої поведінки.

"Так, важливо допомогти дітям відчути, що їхні бажання та потреби цінуються..., але насправді, для дітей стає майже небезпечним плутати те, що їх цінують, з отриманням того, чого вони хочуть", - сказала фахівчиня.

Дискомфорт від того, що їм кажуть "ні", допомагає дітям навчитися справлятися з розчаруванням і розвивати терпіння, сказала Кеннеді. Діти, у яких немає цих рис, можуть зазнавати труднощів із розвитком амбіцій і мотивації, які їм знадобляться, щоб бути щасливими й успішними в дорослому житті.

Кеннеді радить батькам триматися твердо і бути послідовними.

"Але два найважливіші завдання будь-якого з батьків - це встановлення розумних меж для дітей, щоб забезпечити їхню безпеку та навчити важливих життєвих навичок, а також підтвердження їхніх почуттів, щоб побудувати довіру та допомогти їм навчитися регулювати свої емоції", - зазначила психологиня.

Розглядаючи кожне важке "ні" як досягнення, а не як щось, чого слід боятися, може полегшити завдання, зазначила вона. "Щоразу, коли дитина реагує негативно, переходьте до другої фази - підтвердження її почуттів, вислуховуючи її та пропонуючи підтримку. Ця частина часто зводиться до трьох слів: "Я вірю тобі"", - сказала Кеннеді.

Потім поверніться до першої фази і зміцніть кордон. Простий процес, що повторюється, допомагає побудувати довіру і встановлює очікування для дітей, все це сприяє їхньому емоційному розвитку, сказала Кеннеді.

Вона додала, що цей процес "надзвичайно важливий для навичок дорослого життя". "Тому що, якщо ми поєднуємо почуття бажаності та цінності з отриманням того, що ми хочемо, ми фактично налаштовуємо нашу дитину на те, щоб вона була справедливо правомочною у світі. А це не те, чого ми хочемо", - підсумувала психологиня.

Джерело: unian