Давайте звернемося до такої сторінки як історія ізмаїльських міських площ. Виявляється, сьогоднішні площі існували не завжди, проте було в місті чимало площ, які не дійшли до наших часів.

Так, на момент складання плану м. Тучкова (Ізмаїла), датованому початком 1830-х рр., Покровська соборна церква височіла у центрі міста на Головній площі (пізніше Соборній). Ця площа до наших днів не збереглася, на ній згодом було розбито садово-паркові зони (Міський сад та нинішній Соборний сквер).

Спочатку територія площі була одним із головних центрів міської торгівлі. З архівних документів відомо, що ще 1830 р. ізмаїльські купці обладнали на ній дерев'яні крамниці для торгівлі дріб'язковими товарами. А в 1837 р. на місці цих дерев'яних крамниць з'явився гостиний двір, що складалася з 62 кам'яних крамниць. Тут торгували м'ясом, рибою та холодними закусками. Частина цих будов дійшла до наших днів на вул. Садовій.

Приблизно у цей же час у місті існувала Лісова площа. Щоправда, сьогодні її локалізувати досить складно, оскільки з архівних документів випливає, що вона знаходилася «біля карантину (розташовувався на березі Дунаю – І. О.) між Свято-Миколаївською та Дмитрівською церквами (знаходилися набагато вище на Дунайському проспекті – І. О.)». Тут у ті роки розгорталися щоденні базари.

Починаючи з першої половини ХІХ століття, у нашому місті існувала також і Дмитрівська площа. Вона примикала до однойменної, нині зруйнованої церкви. Тут здійснювався продаж зернового хліба.

Грецька площа теж вказується на вищезгаданому плані м. Тучкова (Ізмаїла), тобто скоро можна буде відзначати її 200-річчя. Згодом вона була перейменована на Новобазарну площу. Нині це щільно забудована територія Ізмаїльського ринку.

Буквально за один квартал від неї розкинулася Сінна площа. Сама назва свідчила про її призначення – у колишні віки тут здійснювалася торгівля фуражем. Нині це Чкаловський сквер. Крім того була у місті Рибна площа, яка розташовувалась у квадраті нинішньої міської забудови, обмеженої вулицями Грецькою, Українського фронту, Дмитрівською та Савицького. Судячи з її назви, тут торгували рибою.

Була в місті ще одна, Нижня площа, що не збереглася до сьогоднішнього дня. На її місці нині знаходяться старообрядницька Свято-Нікольськацерква та приватні житлові будинки.

На плані Ізмаїла 1908 р. також позначена Госпітальна площа. Вона розташовувалася на схід від вул. Олександрівської(нижня частина сьогоднішнього пр. Незалежності/Суворова). У дореволюційну пору вона служила плацем для огляду військових підрозділів, які дислокувалися в нашому місті. Проте не лише. На парній стороні вул. Німецькій (нині Телеграфній) знаходився військовий шпиталь. Зараз ця територія повністю забудована. Це район тієї частини вул. Телеграфної, де раніше розташовувався Окремий контрольно-пропускний пункт «Ізмаїл» прикордонних військ та будівля спортзалу «Авангард».

На цьому ж плані була позначена Гарманна площа(обмежувалася вулицями Німецькою, Ново-Бессарабською, Безіменною та Килимовою). Нині цього майдану не існує. Практично вся ця територія забудована приватними будинками. Також тут височіє єдиновірна Свято-Різдвяна церква.

Ігор ОГНЄВ.

Джерело: Измаил: дела давно минувших дней, Игорь Огнев