Перше зробила у 94: бабуся хоче набити нове тату на 100-річний ювілей, але боїться сказати доньці
Наближається її день народження і вона хоче похвалитися новим малюнком на тілі.
Прабабуся, яка є рекордсменкою Великої Британії за кількістю татуювань, вирішила знову лягти під голку – і тепер може похвалитися трьома татуюваннями у віці 99 років.
Про це пише Daily Star.
Вперше Гільда Вест зробила татуювання 2019-го, коли їй було 94 роки, вирішивши витатуювати на зап'ясті ініціали свого покійного чоловіка Ернеста та сина Девіда.
Відтоді вона додала 7-сантиметрового метелика на передпліччя в пам'ять про чоловіка і вже планує наступне татуювання до свого 100-річчя, яке святкуватиме в лютому наступного року.
Прабабуся вісьмох правнуків, відвідала місцевий тату-салон неподалік від свого будинку для літні людей у Кенілворті, графство Ворікшир, за допомогою доглядальників.
Однак своє третє татуювання вона тримала у великому секреті від сім'ї, побоюючись, що вони можуть не схвалити або спробувати відмовити її.
Гільда, яка також має чотирьох онуків, розповіла: "Після того, як я зробила перше татуювання, я одразу зрозуміла, що хочу друге. Я вирішила зробити метелика в пам'ять про свого чоловіка. Мені завжди подобалися метелики, і я була дуже задоволена своїм першим татуюванням, тож подумала, чому б і ні? Це було зовсім не боляче, і тепер я хочу зробити ще одне на честь 100-річчя – думаю, цього разу я зроблю павича. Я завжди хотіла зробити татуювання і подумала, що було б дуже приємно мати ініціали Ернеста поруч з нашим сином. Ми були одружені 70 років, і я дуже його кохала. Я зробила їх, тому що це завжди було в моєму списку бажань. Але моя дочка була проти, тому я вирішила, що краще почекати, поки вона поїде. Її реакція була такою: "Вони змусили тебе це зробити?" Ні, не змусили. Це була моя ідея".
Гільда звернулася за допомогою до своїх опікунів у притулку "Касл Брук", щоб організувати татуювання, яке було виконано у салоні Ink on Skin у Ковентрі.
Вона сказала: "Я не відчула жодного болю. Майстер, який робив татуювання, ніколи не мав справу з людьми літнього віку, сказав: "Не хвилюйтеся, я не зроблю вам боляче". Я все одно не відчуваю болю, мені пощастило. Я дуже задоволена. Я думала, що це матиме гарний вигляд, і це дійсно так. Я дуже задоволена. Я тішуся, що зробила це. Я дивлюся на них щодня і думаю про свого чоловіка та сина. Це дає мені відчуття повноти, я маю те, про що завжди мріяла".
Її донька, 75-річна Барбара Дентон підтримала її слова: "Вона тримала перше тату в таємниці від мене, і це також тримала в таємниці, тож це був справжній сюрприз. Вона дочекалася, поки я буду у відпустці в Іспанії, і все одно пішла і зробила це. Я помітила це лише через декілька тижнів, коли вона зняла кардиган. Думаю, вона знала, що я могла би спробувати переконати її в протилежному, але вона дуже сильна духом, тому я не думаю, що змогла би її зупинити. Це було якраз перед Ковідом. Але зараз я змирилася, якщо це те, що вона дійсно хоче зробити на свій 100-й день народження, то я не маю жодних проблем з цим, якщо це зробить її щасливою. Я думаю, що вона, мабуть, найстарша людина в країні, яка зробила татуювання – і все ще хоче більше. Не може бути занадто багато людей, які стукають у двері протягом століття і хочуть зробити татуювання на своє 100-річчя".
Керівниця будинку Кейт Бредшоу розповіла, що команда планує спонсорську прогулянку, щоб профінансувати татуювання Гільди на її велике 100-річчя. Вона розповіла: "Одного разу прийшов наш тренер зі здорового способу життя, і Гільда помітила, що у нього є татуювання, і почала розпитувати його про них. Потім вона дочекалася, поки її донька піде на канікули, і поїхала з нашим тренером в одноденну поїздку в Ковентрі, щоб зробити татуювання. Я думаю, що її дочка вже не намагається її зупинити. Вона трохи турбується про гроші, тому ми вирішили влаштувати спонсорську прогулянку, щоб зібрати гроші на її наступний витвір бодиарту. Гільда – справжня перлина, надзвичайно балакуча, і вона знайшла чудових друзів серед інших мешканців та персоналу. Спочатку вона заскочила до нас лише на невелику реабілітацію після лікарні, але щойно вона повернулася додому, вона дуже хотіла повернутися – і вона з нами вже шість років, і це ще не кінець".
