З'явився текст Радіодиктанта національної єдності-2024 "Магія голосу", який українці писали 25 жовтня. Текст опублікувало видання Суспільне.

Авторкою цього диктанту була письменниця Оксана Забужко, а читав його поет, музикант та військовий Павло Вишебаба.

"Магія голосу"

Спочатку був "брехунець". З ним почався день: клац! — і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати.

Діти люблять чутися в гурті. Було приємно думати, що ці миті по країні мільйони дітей так само збираються до школи, а їхні тати-мами — на працю, і всі ми об'єднуємо голос із радіо. Людський голос — то взагалі матерія магічна, в ньому можна закохатись, навіть не бачивши носа. «Оксано, Оксано, я чую твій голос, то вітер мені з Україною приніс», — під це танґо й досі танцюють на весіллях, не підозрюючи, що це фольклор засланчий, гулагівський — не до коханої дівчини звернений, а до легендарної співачки Оксани Петрусенко. , чий спів у сталінські роки Всесоюзне радіо доносило і в сибірську пущу.

А в 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське «Динамо», Україна була закохана в оцінках футбольних коментаторів. Їх упізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, мов ковток свіжого повітря, солідарність зі «своїми» та обуреня привілеями москвичів, які безсоромно підтримували судді у вирішальних матчах. Аж дивно, яке багатство сенсів здатен виражати людський голос своєю лише інтонацією!

Згодом телевізор притупив нам на те слух.

Та, попри всі зміни технологій, від уже сто років Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І наш голос більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити.

Результати радіодиктанту мають повідомити, коли комісія працює по всіх листах.

Джерело:Апостроф