"Ртутна бомба": вчені попередили про небезпеку через танення мерзлоти в Арктиці

"Ртутна бомба": вчені попередили про небезпеку через танення мерзлоти в Арктиці

Танення вічної мерзлоти в Арктиці призводить до вивільнення токсичної ртуті у водну систему. За словами вчених, це потенційно може вплинути на харчовий ланцюг, пише ABC News, посилаючись на статтю, яка опублікована в журналі Environmental Research Letters.

Дослідники з Університету Південної Каліфорнії, які вивчали перенесення осаду в річці Юкон на Алясці, зазначили, що арктична вічна мерзлота тане швидкими темпами, потенційно наражаючи на "серйозну небезпеку" харчовий ланцюг та громади, які від нього залежать. 

У дослідженні йдеться про те, що річка Юкон тече на захід через Аляску до Берингового моря, а вічна мерзлота, що руйнується на цьому шляху, додає у воду осаду, який містить ртуть. Науковці стверджують, що ртуть, швидше за все, могла накопичуватися у вічній мерзлоті впродовж тисячоліть. 

"В Арктиці може існувати гігантська ртутна бомба, яка чекає на вибух", - зауважив професор наук про Землю та екологічних досліджень в Коледжі літератури, мистецтв і наук Дорнсайфського університету США Джош Вест.

За словами дослідників, додавання токсичних металів становить загрозу навколишньому середовищу та здоров'ю щонайменше для 5 мільйонів людей, які живуть в Арктиці. Вест наголосив, що ризик забруднення через питну воду є мінімальним. 

"Ми не стикаємося з такою ситуацією, як у Флінті, штат Мічиган. Більша частина впливу ртуті на людину відбувається через дієту", - вважає вчений.

Водночас дослідники підкреслюють, що наслідки можуть бути руйнівними, особливо для арктичних громад, які залежать від полювання та рибальства. Також очікується, що з часом вплив ставатиме більшим, адже метал накопичується в харчовому ланцюзі, особливо через рибу та дичину, які споживає людина. 

"Десятиліття впливу ртуті, особливо зі збільшенням її рівня, можуть завдати величезної шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей, які живуть на цих територіях", - попередила докторантка Університету Дорнсайфа та співавторка дослідження Ізабель Сміт.



Загрузка...