Якщо ви помітили, що ваша дитина ходить на носках і не стає на п’ятку, це може бути як симптомом можливого захворювання нервової системи, так і варіантом нормального розвитку.

Дитяча неврологиня //www.tiktok.com/@olgatoporkova_/video/7389636589879676166" rel="follow" target="_blank" style="box-sizing:border-box;color:var(--primary,#c02);transition:color 0.15s ease 0s, background 0.15s ease 0s, border-color 0.15s ease 0s, box-shadow 0.15s ease 0s, opacity 0.15s ease 0s, filter 0.15s ease 0s, -webkit-box-shadow 0.15s ease 0s, -webkit-filter 0.15s ease 0s;font-weight:700">Ольга Топоркова розповіла своїм підписникам, в чому може полягати причина того, що діти ходять на носках і чи варто через це хвилюватися. Важливо розуміти, що така поведінка може бути викликана різними причинами.

У деяких випадках діти намагаються спиратися на носки через невелику м’язову напругу або незвичний стиль ходьби, який часто зникає з віком. Це може бути просто етапом розвитку, особливо якщо дитина почала ходити нещодавно і ще навчається координувати свої рухи.

Причини того, чому дитина ходить на носках:

• М’язова напруга чи гіпертонус – це стан, коли м’язи нижніх кінцівок знаходяться в постійному напруженому стані, тому дитина фізично не може стати на п’ятку.
• Сенсорна чутливість. Деякі діти мають сенсорні порушення чутливості та їм неприємно ходити на повній стопі.
• Діти можуть ходити на носках під впливом емоцій. Це може бути норма, проте може вказувати на збудливу нервову систему.
• Крім того, ходіння на носках може бути проявом аутизму чи інших порушень психічного розвитку дитини.

Якщо такий спосіб ходьби зберігається протягом тривалого часу або супроводжується іншими симптомами, такими як порушення балансу, координації або м’язовою слабкістю, це може свідчити про можливі проблеми з нервовою системою або м’язовим тонусом. В таких випадках важливо звернутися до лікаря для детального обстеження.

Лікар може провести комплексну діагностику, включаючи фізичне обстеження та, при необхідності, додаткові дослідження, щоб визначити, чи є це відхиленням від норми, чи ж воно має патологічну природу. Тільки на основі цих даних можна зробити обґрунтовані висновки та вжити відповідних заходів для корекції ситуації.