У селі Бишки Козівської громади Тернопільської області знайшли під час ремонту храму справжню "капсулу часу" - записку, датовану 1937 роком. Завдяки їй вдалося дізнатися дату будівництва храму. А ще під час демонтажу престолу побачили мощі, залиті воском.

Про неймовірну знахідку розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на розповідь Настоятеля церкви Воскресіння Христового УГКЦ Михайла Квасниці для "Суспільне".

Священник, який служить в парафії з 1994 року, розповів, що нещодавно вирішили в храмі зробити ремонт. Церква була побудована в 30-х роках, в 1962 її закрили й вона 27 років не діяла, а з 1989 року знову двері відкрили для парафіян.

І під час демонтажу престолу знайшли "капсулу часу" - лист, у якому вказано, коли було закладено перше каміння при будівництві храму. Лист знаходився в скляній пляшці.

"Під каменем була спеціально вимурувана ніша з каменю, де ніщо не давило на цю капсулу. Це був вигляд теперішнього звичного нам графину, але дуже тоненьке скло і воно вже було тріснуте, чому - не знаємо. Запечатано сургучевою печаткою, щоб витягнути ці речі, графин треба було б розбити, але оскільки скло вже було тріснуте і відвалений уламок, то ми цю записку так витягнули. Вона була волога, ми розклали її на хідничок, вона так до сонця просохла і вдалося все відчитати. А банка просто розсипалася", - розповів Настоятель.

Банка, в якій лежала записка (фото: Facebook/Козівський форум)

Він додав, що храм почали будувати в 1936 році, а перший камінь для будівництва заклали та освятили 9 травня 1937 року.

"Церква посвячена на честь Воскресіння Христового, а в записці йдеться, що на честь Покрови Пресвятої Богородиці. І ми маємо два празники - празник Воскресіння Христового і празник Покрови Пресвятої Богородиці. Будували церкву отець Омелян Косович, він був будівничим. Архітектор - Євген Нагірний. Микола Косович був парохом. Тут є багато прізвищ. Солтис був Гринько Безкоровайний, голова комітету - Іван Федечко, людей із прізвищем Безкоровайний практично в Бишках вже нема, так само людей з прізвищем Голяш вже в Бишках нема, Гайдук ще є, Галушка - нема", - каже священник.

Він додав, що для історії села і певних родів з цього села дуже важливо, що є багато прізвищ, яких уже немає в селі. Можна взнати, які були предки, можливо десь у селі лишилися нащадки.

Частина записів з листа зберіглася, однак те, що було написано чорнилом і почерком, доведеться відновлювати.

Записка з капсули, яку знайшли в церкві села Бишки (Facebook/Козівський форум)

Ще під час ремонту майстри розібрали старий престол. І знайшли мощі.

"Був вимуруваний старий престол, перший престол з цегли, зверху дерев’яна кришка. Всі речі були залиті, запечатані. Все це було накрите престолом. Не знаю, чому так сталося, в 90 роки відкрили церкву, вона 27 років була закрита. Відкрили церкву і зробили цей престол. Звичайно, роблячи ремонт, ми вирішили демонтувати той старий престол", - додав Квасниця.

У старій кришці престолу було вирізано 5 ніш, де зберігалися ці мощі. Зверху все було залите воском, накрито дерев'яною дошкою та цинковою бляхою.

"Тут є мощі святого Проба і є лист, який митрополит Андрей Шептицький написав і апробував, що це дійсно мощі Святого Проба. А довершив посвячення храму Іван Бучко. І тут пише: "26 червня 1938 року це посвячення відбулося". Трохи цей папір уже немає вигляду, потребує реставрації. Теперішній престол має місця, де мощі можна зберігати. В старому престолі листок був посередині, а на кутах були мощі залиті в спеціальних нішах і біля кожних мощей була іконка. Це іконки чотирьох євангелістів - Матвія, Луки, Івана і Марка", - пояснив священник.

За його словами, про євангелістів є багато інформації, а от святий Проб був маловідомий. Він жив у IV столітті та був епіскопом.

"Він малознаний, але все-таки я шукав і є його життєпис. Бо є святі, які на загал знані: Миколай, Димитрій, Іван Хреститель. Але Проб послужив Богові й церква визнала його святим. Мусимо розуміти, що скільки престолів - стільки й мощів. Всіх великих святих - Івана Богослова чи Івана Золотоустого - не вистачило б на всіх. Тому тих, хто визнаний святим, наша церковна влада розділяє та роздає по престолах для важливості служби Божої, щоб можна було служити", - пояснив Михайло Квасниця.

Усе знайдене будуть зберігати у церкві. Зараз шукають реставраторів, щоб відновити записку та зберегти її для нащадків.

Джерело: www.rbc.ua