Кавуни вперше виникли на теренах північної Африки. І відомо, що насіння кавуна знайшли навіть у гробниці Тутанхамона. А у часи Відродження вони були несмачні, з трохи червоними прожилками поміж білої основи. І навіть існує думка, що кавуни були рослиною суто декоративною чи ритуальною.

Коли та як кавуни попали в Україні, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на інтерв'ю кандидата біологічних наук, наукового співробітника Національного природничого музею імені Шмальгаузена Олексія Коваленка для "Українського радіо".

За словами біолога, першим напрямком селекції кавунів був добір заради споживання їстівних насінин. Він радить споживати кавуни разом з насінням, щоб відчути їх горіховий присмак.

"У дитинстві мені тисячу раз говорили про те, що не можна допустити, щоб насінина потрапила всередину твого організму, але початково кавун вирощували заради їстівного насіння. Якщо насіння не надто велике, як в деяких різновидів, я завжди рекомендую споживати кавун саме з насінням і відчувати різноманітний горіховий присмак. Практики вживання насіння існують і зараз на теренах Південної Азії та в деяких інших куточках світу. Часто це навіть ритуальні практики, пов'язані зі святкуванням, наприклад, Східного Нового Року", - зазначає вчений.

Він додав, що хоч кавун й вирощували заради вживання насіння, згодом була знайдена дуже цікава фреска. На ній зображені продукти, які лежать на столі, і там можна побачити чітко виражений кавун довгастої форми з типовим малюнком чергування смуг.

"Він там лежить поміж інших десертних фруктів, тобто поряд із виноградом та іншими явно солодкими продуктами. І це схиляє до думки, що цілком можливо, що досить давно вже існували солодші різновиди цього продукту. Тому кавун різноманітний і зараз у диких популяціях і, очевидно, був дуже різноманітний і в минулому", - каже Коваленко.

Потрапляння кавунів на територію України відбулося значно раніше, ніж потрапляння картоплі та американських рослин, оскільки такі африканські шляхи зв'язку виникли значно раніше.

За деякими даними у Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. А на територію Русі вони попали з території Хозарського каганату в XII-XVI століттях.

"Точно складно сказати, яке саме століття, тобто, очевидно, в 10-11 столітті більша частина мешканців Русі навряд чи знала, що таке кавун. Але цей зв'язок можливо існував на рівні грецьких колоній, через які, зокрема, потрапляли, наприклад, буряки та деяка інша низка рослин, які мали південний шлях поширення на територію України", - додає біолог.

Рослина, яку він має на увазі - це представник роду лагенарія, його ще іноді називають пляшковим гарбузом або тиквою.

"Це той гарбуз, який має досить тверду оболонку в зрілому стані. У молодому вигляді він більше нагадує якийсь кабачок. І, очевидно, давнє використання слова кабачок стосувалося саме цієї рослини, а зовсім не того кабачка, який ми зараз кабачком називаємо, тому що як окремий різновид він виник теж недавно. Тому все те, що стосувалося потрапляння гарбузів з Америки, стосувалося, очевидно, саме рослини лагенарії", - пояснює вчений.

А от насичений солодкий смак кавуни, у тому числі й херсонські, отримали завдяки кілька сотень років селекції. А ще допомогла українська земля. Тому вони значно смачніші, ніж ті, що їли колись єгипетські фараони.