Назви місяців кожної пори року створювали, коли на слов'янських землях панувало язичництво. Але в українську мову перейшли назви, не пов'язані з язичницькими богами, як у римлян чи арабів.

Здавна українці пов'язували назви місяців року із погодними явищами, а також з господарською діяльністю.

Ці назви легко запам'ятати, але не всі знають їх значення. Gazeta.ua розповість детальніше.

Січень

Назву першого місяця року пов'язують зі словом "січа", що означає розчищену від дерев ділянку лісу, найчастіше - для лісозаготівлі. У цей період наші предки займалися підсіканням дерев перед весняним викорчовуванням, що підвищувало врожайність земель. Схожі назви у першого місяця є в інших слов'янських мовах.

Існує й народне тлумачення того, чому січень так називається - начебто в цьому місяці обличчя січуть морози та вітри. Однак це тлумачення не має таких переконливих доказів, як версія про заготівлю лісу.

Січень ще має назву просинець, прозимець, студень, вогневик.

Лютий

Назва закріпилася за другим місяцем у кінці минулого століття. Найкоротший місяць року має значення "суворий", "жорстокий", "злий". Така назва відображає характерні для кінця зими морози та хуртовини.

Лютий ще називають сніговій, казибрід, сніжень, бокогрій, межень, палютий.

Березень

Найочевидніша версія - місяць названо на честь берези, яка зацвітає і виділяє сік на початку весни. За іншою теорією місяць отримав назву на честь березозолу - промислу спалювання берези для отримання золи, з якої виготовляють скло.

У давні часи березнем називали другий місяць весни, тобто нинішній квітень. А перший весняний місяць називався "марець", що походить від імені бога рослинності та родючості Марса. Саме цю назву можна зустріти в українській літературі до 18 століття.

Інші українські назви місяця: сухий, марець, соковик, крапельник, весняний, зимобор.

Квітень

Носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час природа "прокидається" від сну, починається пора цвітіння рослин.

Інші українські назви місяця: апріль, лукавець, цвітень, березень, красенець, снігогін, капельник, сочень.

Травень

Назва п'ятого місяця "травень", вочевидь, пов'язана з травою, яка вкриває землю наприкінці весни. Це слово дуже давнє і зустрічається також в інших слов'янських мовах. У 17-18 столітті місяць називали "май" на латинський манер і на честь давньоримської богині природи і землі Майї. Однак у 20 столітті було відроджено традиційну слов'янську назву.

Інші українські назви місяця: май.

Червень

Походить від поширеної в Україні цінної комахи "червець", з черевця якої добувають червоний барвник кармін для тканин.

Червень ще називали сінокіс, рум'янець, різноцвіт, гнилень, ґедзень, сонцекрес.

Липень

Назва сьомого місяця в українській мові пояснюється просто - у цей період зацвітає липа і починається збір липового меду. Для наших предків це була дуже важлива рослина.

Інші українські назви місяця: липець, косень, страдник, громовик, білень.

Серпень

Останній місяць літа наші пращури присвячували сінокосу та жнивам. Ось чому серпень так називається - у цей період не обходилися без серпа.

Інші українські назви місяця: жнивень, хлібосол, городник, копень, барильник, спасівець, зоряничник.

Вересень

Його назва прийшла з Полісся. Цю назву пов'язують з рослиною верес, яка особливо пишно цвіте у вересні. Також у цьому місяці люди збирали вересовий мед та виноград.

Інші назви місяця: маїк, сівень, покрійний, травник.

Жовтень

Час, коли починає жовтіти листя. Ця назва вживається ще з часів Київської Русі. Українська назва другого осіннього місяця є унікальною і в інших слов'янських мовах не зустрічається. Пов'язана вона з пожовтінням листя.

Інші українські назви місяця: весільник, хмурень, грязень, передзимник, древопилень, зазимник.

Листопад

Пов'язана з опаданням листя назва листопад поширилася Україною із західних областей, куди осінь приходить пізніше. У центральних і східних регіонах останній осінній місяць називали "грудень", а перший зимовий місяць називався "студнем". Там дерева до цього часу вже стояли голі.

Інші українські назви місяця: напівзимник, братчини, перезимник, падолист, листогній.

Грудень

Походить від слова "груддя". Після осінніх дощів мокра земля замерзає. Їздити такими дорогами доволі важко, ґрунт стає горбистим. В давньоруські часи цей місяць називали студень. Перший місяць зими й останній місяць року раніше називався "студень". Сучасна назва грудень поширилася Україною до 19 століття і означає замерзлі грудки землі, а також закінчення посіву озимих.

Інші українські назви місяця: студень, просинець, стужайло, вітрозим, лютовій, студинець, андріїв.