У музеї Придунав’я з’явилася лялька-мотанка «Берегиня природницького духу»
Фонди Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав’я поповнилися авторською лялькою-мотанкою, яку створила майстриня з Херсона Світлана Валінкевич.
Новий музейний предмет передала до закладу заступниця керівника Благодійного фонду «Збережемо своїх» Світлана Данилова, розповідає Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав’я.
Авторка назвала свою роботу «Берегиня природницького духу».
Лялька-мотанка «Берегиня» є давнім українським родинним оберегом. Її традиційно пов’язують із материнською силою, мудрістю та зв’язком поколінь. Водночас «Берегиня природницького духу» має особливу символіку — уособлює єдність людини з природою, гармонію, життєву силу землі та шанобливе ставлення до природних багатств.
Під час створення такої мотанки використовують переважно натуральні матеріали — сухі трави, колоски пшениці, льон, конопляні нитки, кору дерев, мох, шишки та сухоцвіти. Усередину ляльки можуть вкладати ароматні або лікарські трави, яким у народній традиції надавали захисного значення.
Символічним є й одяг Берегині. У ньому переважають природні кольори: зелений, що асоціюється з життям і ростом, коричневий та теракотовий — із землею, жовтий — із сонцем і стиглим зерном, блакитний — із водою та небом.
Як і традиційні українські мотанки, ця лялька не має промальованого обличчя. Замість нього на обличчі зроблений солярний хрест — давній символ сонця, який у цьому образі пов’язують із чотирма сторонами світу та природними стихіями.
За традицією, подібні обереги могли створювати навесні, на початку польових робіт, або восени, після завершення збору врожаю — як знак поваги до землі та її щедрості.
Нині авторська мотанка вже зайняла місце в експозиції виставки «Лялька — символ материнської любові» в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я.
У музеї подякували Світлані Валінкевич та Світлані Даниловій за подарунок, який поповнив колекцію закладу та став частиною його етнографічної спадщини.
