Дунай мілішає - і тягне за собою вантажі, шлюзи й навіть АЕС.

За сім днів ситуація на Дунаї стала ще тяжчою. До вже знайомих труднощів у Хорватії, Болгарії та на українському експортному напрямку додався новий і, схоже, найсерйозніший удар тижня: збої в роботі шлюзів на гідровузлі Залізні Ворота, на кордоні Румунії й Сербії.

Рекордна нестача води змусила Угорщину, Румунію і Болгарію вживати аварійних заходів на атомних станціях, а румунський Галац на добу лишився без води з крана.

Швидкого полегшення чекати не варто: щоб рівні хоч трохи відновилися, потрібно 100-150 мм дощу над усім центральноєвропейським басейном, а за метеомоделями, на які посилаються болгарські джерела, такого дощу не буде раніше вересня.

15 серпня Угорщина розпочала екстрену операцію з притоплення барж біля АЕС "Пакш", а прогноз обіцяє критичний рівень уже вранці в понеділок.

Рівні води

Річка мілішає по всій своїй довжині, і цифри це підтверджують одна за одною.

У Баварії, на посту Пфеллінг, вода впала до 216 см - нижче навіть того мінімуму, який ставили в серпні 2022-го (тоді було 221 см). У Будапешті минулого тижня рівень опускався до якихось 10 см, тоді як рекорд 2018 року становив 33 см.

Не краще й на вході Дунаю в Румунію: витрата коливалася в діапазоні 1500-1590 м³/с при звичній для серпня нормі 3900-4700 м³/с, тобто майже втричі менше, ніж має бути. На початку місяця румунські гідрологи побоювалися падіння до 1400 м³/с - це вже нижче за історичний мінімум 1985 року, 1450 м³/с.

У Болгарії Русе за тиждень просів ще нижче: з мінус 101 см 8 серпня до мінус 121 см до середини тижня; в Оряхові було мінус 94 см, у Силістрі мінус 86 см.

Залізні Ворота

А ось що справді нове цього тижня - проблеми на самих Залізних Воротах, гідровузлі на кордоні Румунії й Сербії, через який іде наскрізне судноплавство Дунаєм.

За румунськими джерелами, тамтешній шлюз на Залізних Воротах I на початку серпня фактично встав через низькі рівні, і адміністрація Ніжнього Дуная ще 29 липня порадила суднам іти через сербський шлюз на Залізних Воротах II. Сукупна потужність двох гідровузлів впала приблизно до чверті від встановленої.

За найсвіжішими даними, станом на 15 серпня, на Залізних Воротах II досі діють особливі умови проходу і вимога зменшувати завантаження.

Судна на мілині

Це більше не абстрактний ризик: судна справді сідають на мілину.

На румунській ділянці біля Калафата застрягло судно Viking Ullur; штовхачі «Куманово» й «Меркур» намагалися стягнути його, та марно. За кілометр звідти так само безуспішно провозилися з баржею, повною зерна. Між Галацом і Бреїлою на мілину сіло судно з цементом.

У болгарському районі Батин 13-14 серпня застрягло ще одне судно: транзит там тепер суттєво обмежений, на допомогу вислали рятувальне судно.

17 липня адміністрація Ніжнього Дуная вперше за сім років оголосила форс-мажор - вона просто вже не могла гарантувати мінімальні судноплавні глибини.

На окремих ділянках Нижнього Дунаю завантаження барж впало приблизно з 1000 т до 500 т і менше. По всьому басейну баржі недовантажені на 10-40% від нормальної місткості, а подекуди, залежно від конструкції судна, втрати вантажопідйомності сягають 60%.

Вуковар

У хорватському Вуковарі криза йде вже третій тиждень: вантажні й круїзні судна практично не заходять у порт понад два тижні поспіль, і такого низького рівня тут не бачили відтоді, як почали вимірювати воду.

Відкладено близько 60 вантажних рейсів, скасовано близько 60 круїзних, здебільшого з Німеччини, гроші пасажирам повернули.

За оцінкою порту, під загрозою контракти на перевантаження близько 200 тис. т вантажів на найближчі три місяці: за середньою ставкою 4 євро/т це означає можливі втрати близько 800 тис. євро (для порівняння, вся торішня виручка порту становила 1,2 млн євро); втрати круїзного напрямку оцінюють ще приблизно в 1 млн євро.

За словами директора порту Мар'яна Купрешака, партнери поки що ставляться з розумінням, але якщо посуха затягнеться, власні контракти й терміни поставок змусять їх перевести вантажі на вантажівки й потяги.

Відновлення регулярного руху в серпні вже виключене, є ризик, що ситуація протягнеться до вересня-жовтня.

Криза виходить за межі річки

Ризики, про які попередній огляд говорив як про ймовірні, цього тижня частково справдилися: посадки на мілину перестали бути гіпотезою, а до вже відомих обмежень додалися шлюзи Залізних Воріт.

І дедалі очевидніше, що судноплавством справа вже не обмежується: та сама нестача води тисне і на енергетику, і на питну воду в прирічкових містах.

15 серпня Угорщина в екстреному порядку топить баржі й будує підводний поріг біля єдиної в країні АЕС «Пакш», а Румунія вже зупинила свій останній діючий реактор.

Констанца

Порт Констанца і далі відіграє роль «запобіжного клапана» для українського зерна у межах Solidarity Lanes, але низький Дунай тримає баржові поставки в лещатах.

Адріан Добріца, керівник відділу торгівлі RWA Raiffeisen Agro Romania, каже прямо: з 2022 року роль Констанци була в тому, щоб приймати вантажі, коли морем через Одесу не пройти, але цей коридор ніколи не мав великого запасу міцності, а тепер запасу не лишилося зовсім.

Президент бізнес-асоціації порту Констанца Віорел Панаіт зазначає: його зерновий термінал міг би приймати на 20% більше, якби тільки Дунай давав достатньо барж.

Залізниця й річка разом, за словами міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, покривають лише близько третини колишніх обсягів чорноморських портів.

Румунським фермерам, каже віцепрезидент Форуму професійних фермерів і переробників Румунії Стан Тіберіу-Дан, зараз бракує вантажівок, а транспорт різко подорожчав.

І це ще не все: цього року в Румунії очікують рекордний урожай пшениці, ячменю та ріпаку, а тепла погода відсунула збір кукурудзи - обидва врожаї тепер тиснуть на ту саму й так обмежену транспортну спроможність.

Вуковар: що далі

За словами директора порту Вуковар Мар'яна Купрешака, зараз обговорюють два напрями дій - закривати природні ретенційні ділянки порогами і взятися за системне днопоглиблення по всій довжині Дунаю.

На рівні судновласників, портів і пристаней постраждалих країн також починають говорити про звернення по горизонтальну підтримку до Єврокомісії.

Ще донедавна Дунай вважали судноплавним 365 днів на рік, а проблеми траплялися хіба взимку через кригу; тепер літня посуха стала таким самим за вагою ризиком.

Болгарія: Русе, Відін та інші ділянки

Рівні тут теж тільки падають: Русе пройшов шлях від мінус 101 см (8.08) до мінус 121 см. Біля островів Батин і Белене максимальна осадка обмежена 160 см, судна йдуть із завантаженням лише 25-30%, а великі штовхачі фактично стоять.

Схожа картина й у Відіні та на інших болгарських ділянках, хоча окремих нових вимірів саме для Відіна за цей тиждень ми не знайшли.

У районі Батин 13-14 серпня на мілину сіло ще одне судно, і транзит там тепер суттєво обмежений.

Галац без води

12-13 серпня румунський Галац на цілу добу лишився без води з крана - без неї опинилися приблизно половина міста, звичайні квартири, а також лікарні та школи, оскільки низький Дунай поставив під загрозу головний водозабір. Комунальне підприємство "Апа Канал Галац" в аварійному режимі підключило альтернативне джерело.

Раніше, на початку серпня, до водозабору навіть викликали водолазів чистити решітки: один із двох рядів уже опинився над водою, і станція працювала на половину потужності.

А в Джурджу практично пересох бічний канал Ара.

Сербія

Поблизу Прахова, на кордоні з Румунією, обміління підняло з дна щонайменше 38 корпусів німецьких військових кораблів часів Другої світової - і частина з них, за даними Reuters, досі може ховати невибухлі боєприпаси. За оцінками сербської влади, ці перешкоди щороку коштують країні понад 5 млн євро втрат від зірваного судноплавства.

Річку вже чистять: проєкт фінансує Єврокомісія (грант 16,5 млн євро) та Європейський інвестиційний банк (ще 14 млн євро), і станом на квітень з дна підняли 7 суден, восьме готували до підйому, а на першому етапі загалом планують прибрати 21.

Тим часом судна застрягли в мулі й поблизу Петроварадина під Нові-Садом, а поромні переправи на окремих ділянках просто стали.

Молдова: Джурджулешти

Молдовському Джурджулешти пощастило трохи більше: за даними видання Realitatea.md, маловоддя судноплавство тут суттєво не зачепило.

Щоправда, за словами цитованого виданням посадовця Болі, суднам тепер доводиться йти в обхід ділянки біля Келераша, через Сулинський канал.

Дії державних органів і міжнародних організацій

Дунайська комісія

12 серпня держави-члени комісії оприлюднили спільну заяву - і тон у ній тривожний. Вони прямо кажуть, що періоди екстремально низької води трапляються дедалі частіше, і це б'є по судноплавству, зв'язності регіону, енергетичній безпеці, водних екосистемах і сталому розвитку загалом.

У заяві визнають без прикрас: обмеження осадки, менше завантаження, довші перевезення і неможливість планувати поставки наперед уже завдають відчутних економічних втрат, підривають конкурентоспроможність річкового транспорту й перекладають навантаження на залізницю й автотранспорт, а разом з ним - і витрати, і викиди.

Комісія закликає посилити моніторинг та прогнозування рівнів води через обмін даними між дунайськими країнами, виробити краще скоординовані заходи на випадок маловоддя, пришвидшити інвестиції у стійкість транспортного коридору, поглибити дослідження впливу зміни клімату, тісніше пов'язати транспортну, водну, енергетичну політику й політику охорони природи, підтримати стійкість річкових екосистем, зокрема там, де можливо - відновити зв'язок річки із заплавами, залучити фінансові інструменти ЄС, виробити спільний підхід до управління ризиками екстремального маловоддя і розробити довгострокову програму розвитку Дунаю як сталого глибоководного судноплавного шляху.

Також заявлено намір поглиблювати співпрацю з Міжнародною комісією із захисту ріки Дунай (ICPDR) та Міжнародною комісією басейну ріки Сава.

Румунія та Болгарія: DANRISS 2

10 серпня галузеве видання Ports Europe розповіло про проєкт DANRISS 2 вартістю 4 млн євро: Румунія й Болгарія модернізують інспекції суден на спільній ділянці Дунаю за допомогою штучного інтелекту, профілювання ризиків, підтримки інспекторів і предиктивної аналітики.

Сам проєкт, за даними видання, стартував ще 12 травня 2026 року й працюватиме до 11 червня 2028-го.

Угорщина

АЕС "Пакш" поетапно знижувала вироблення з кінця липня і на початку місяця впала до лише 240 МВт, перш ніж тимчасове підвищення рівня Дунаю дало змогу другому енергоблоку поступово наростити виробництво знову.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр ще на початку місяця казав, що станція була буквально за кілька міліметрів рівня води від повної зупинки - а це був би перший такий випадок за всі 44 роки її роботи.

Оператор енергомереж MAVIR тоді ж активував протокол значного порушення енергосистеми, Будапешт вимкнув декоративне освітлення понад 300 муніципальних будівель, а частина великих компаній сама скоротила вечірнє споживання.

Але 15 серпня, у суботу, все загострилося знову. Угорська влада почала контрольовано топити дві 80-метрові баржі просто в річці між Пакшем і Дунасентбенедеком, паралельно з будівництвом підводного порогу на обох берегах Дунаю, про яке уряд оголосив ще 12 серпня; на майданчику працюють вісім насосів, а два військові гелікоптери Airbus H225M возять із Дунакіліті двотонні бетонні блоки просто в річку.

За словами Мадяра, перший результат уже є: рівень води біля насосної станції піднявся на 1 см. Проте рівень Дунаю в районі Пакша станом на суботу становив мінус 122 см, а прогноз обіцяє падіння до критичних мінус 132 см уже вранці в понеділок, 17 серпня, коли доведеться зупинити одну з двох робочих турбін.

На майданчику особисто були присутні міністр економіки та енергетики Іштван Капітань, міністр оборони Ромулус Рушін-Сенді й керівник апарату прем'єра Балінт Руфф; масштаб операції, за словами Мадяра, виправдовує загальнонаціональні зусилля.

Протягом доби на майданчик мало прибути близько 5 тис. тонн каменю, а станція зараз працює на 485 МВт, це чверть її потужності; місяць роботи в такому режимі, за оцінкою Мадяра, коштуватиме щонайменше 50 млрд форинтів (159 млн доларів), не рахуючи збитків компаній від обмежень електропостачання.

Румунія: атомна енергетика

Перший реактор АЕС "Чернавода" зупинили ще 28 липня. Рятувати другий, потужністю близько 680 МВт, намагалися по-різному й поетапно.

Спершу румунський військово-морський флот підірвав 180 кг вибухівки, щоб відхилити течію Дунаю до водозабірного басейну станції: це підняло воду на водозаборі на 2 см і дало ще приблизно два дні роботи.

Потім, близько 8 серпня, в одному з рукавів річки контрольовано притопили вже чотири баржі з камінням: останні дві, на відстані 300 метрів одна від одної, опускати було особливо важко через сильну течію, зате тепер вони працюють як штучні пороги. Далі провели днопоглиблення - і рівень у басейні охолодження виріс сумарно на 8 см, що, за словами міністра транспорту Румунії Раду Міруце, мало дати другому енергоблоку ще щонайменше дев'ять днів роботи.

Дев'яти днів не вистачило: за повідомленням керівництва станції від 12 серпня, вже 13 серпня почалася контрольована зупинка другого реактора, оскільки рівень Дунаю й прогноз більше не дозволяли працювати нормально, а Reuters 15 серпня підтвердило, що Румунія зупинила свій останній діючий реактор саме в четвер, 13 серпня.

31 липня уряд оголосив державний стан тривоги в енергетиці на весь серпень і виділив 7 млн леїв з бюджетного резерву на аварійні роботи на річці; прем'єр-міністр Ілі Боложан попросив домогосподарства й великих промислових споживачів переносити споживання на пізніший вечір.

Румунія тим часом імпортує українську електроенергію через домовленість Nuclearelectrica з молдовським Energocom у межах меморандуму 2023 року, а сама Україна, чий імпорт електроенергії в липні впав приблизно на 40%, вперше за десять місяців стала чистим експортером електрики.

Болгарія: АЕС "Козлодуй"

Станом на 14 серпня рівень Дунаю біля берегової насосної станції "Козлодуй" становив 20,55 м над рівнем моря і далі падав на 1-2 см щодня. За оцінкою енергетика Георгія Кащієва, при 20,50 м блоки повинні почати знижувати потужність, а критичні 20,30 м означатимуть падіння до 2-3%; якщо вода впаде ще нижче, насоси доведеться зупинити зовсім, щоб не допустити кавітації.

Той самий Кащієв попереджав: якщо угорська операція біля Пакша спрацює і підніме рівень там, як і планувалося, вниз за течією, до Козлодуя, дійде менше води - і тамтешня ситуація може погіршитися ще швидше. Це також лишається його особистою оцінкою, не офіційним прогнозом.

Сербія: енергетика

Гідроелектростанція Джердап 1, той самий спільний із Румунією гідровузол, який румуни називають Залізними Воротами I, видає лише близько третини нормальної потужності. Теплові станції Костолац теж знизили виробництво через проблеми з охолодженням, а низька вода ускладнила навіть імпорт палива річкою.

Європейський Союз

Єврокомісія й далі стежить за енергопостачанням в Угорщині, Румунії та Болгарії. ЄС уже профінансував очищення сербської ділянки Дунаю від уламків Другої світової (грант Єврокомісії 16,5 млн євро плюс 14 млн євро від Європейського інвестиційного банку).

Аналітики Atlantic Council у матеріалі від 13 серпня закликають Дунайську комісію та Єврокомісію виробити спільний "протокол маловоддя" - з пороговими значеннями, обов'язком повідомляти одне одного і скоординованим днопоглибленням та управлінням витратою - ще до наступного посушливого літа: вересень і жовтень статистично найменш повноводні місяці, а ця посуха ще не закінчилася.

Пропонують і інше: розглядати кероване зниження попиту як ринковий інструмент, фінансувати водну стійкість поряд із генерацією, пришвидшити інтеграцію енергосистем України та Молдови.

Тут варто уточнити: це рекомендації аналітичного центру, а не ухвалене рішення ЄС.

І ще один штрих поза основним переліком країн: австрійський оператор Verbund, 11 станцій на Дунаї, повідомляє про падіння витрати води на третину і виробництва приблизно на чверть; якщо так триватиме й далі, 2026-й може стати найпосушливішим за всю 70-річну історію. 

Джерело: УДП: между прошлым и будущим