Корабель «Дунай», який моряки називали «дідусем українського флоту», пройшов понад 70 років служби, змінюючи держави, назви та призначення, і став частиною історії становлення морських сил України. Про довгий “життєвий” шлях судна розповіли у пресслужбіМорської охорони. 

Судно спустили на воду 2 липня 1942 року в австрійському Лінці як цивільний буксир. Однак уже за кілька місяців його мобілізували до складу німецького флоту Крігсмаріне під назвою «Графенау». Під час війни корабель виконував завдання тральщика у складі конвоїв на Чорному морі. За однією з версій, саме він міг бути причетний до знищення радянського підводного човна, хоча історики досі дискутують щодо цього факту.

>

У серпні 1944 року німецький екіпаж затопив судно в болгарському порту Свиштов, щоб воно не дісталося противнику. Проте вже невдовзі корабель підняли з дна, відновили та включили до складу радянської Дунайської флотилії під номером Т-670.

У повоєнні роки судно неодноразово змінювало призначення: було посильним катером, рейдовим мотоботом, а згодом — штабним кораблем під назвою «Прут». У 1970–1980-х роках він очолював загони радянських кораблів під час офіційних візитів до країн Європи, зокрема Румунії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини та Австрії.

Нова сторінка в історії корабля розпочалася 30 квітня 1995 року, коли його передали Україні. Спочатку судно стало штабним кораблем Військово-морських сил (U-500), а вже у 1996 році увійшло до складу прикордонних військ, отримавши бортовий номер BG-80. Саме в цей період «Дунай» активно використовувався прикордонниками та остаточно закріпив за собою статус одного з найстаріших кораблів флоту.

Служба тривала до 2010 року. Попри спроби зберегти судно як навчальну базу для Ізмаїльського військово-морського ліцею, через технічний стан його довелося списати.

Сьогодні «Дунай» залишився у пам’яті моряків як легендарний корабель, який пережив війну, зміну епох і держав. Його історія — це не лише хронологія подій, а й історія людей, які служили на борту та присвятили йому роки свого життя.

Джерело: mahala.com.ua