Ольга Притулко: ізмаїльська лікарка з 40-річним стажем, з якої для сотень дітей почалося життя
Поки Ізмаїл на Одещині, як десятки інших українських міст, живе між повітряними тривогами й короткими періодами тиші, у пологовому будинку народжується життя — доношене й зовсім крихітне, сильне й беззахисне. Уже понад сорок років лікарка-неонатологиня Ольга Притулко допомагає в Ізмаїлі новонародженим зробити перший вдих.
Ізмаїльська міська центральна лікарня опублікувала інтерв'ю, в якому з героїнею поговорили про передчасні пологи під час війни, неготовність сучасних батьків, «лікарів-невидимок» і ціну професії.
«Стрес запускає пологи»
За словами лікарки, за останні 10–15 років кількість дітей, які потребують допомоги неонатолога, суттєво зросла. Особливо — недоношених.
«Мами не доношують вагітність. Причин багато: війна, постійний страх, чоловіки на фронті або за кордоном. Це величезний психологічний тиск», — говорить вона.
Ольга Притулко добре пам’ятає період, коли до пологового будинку масово привозили жінок-біженок із прифронтових територій, зокрема з-під Маріуполя. Сильний пережитий стрес часто ставав пусковим механізмом передчасних пологів.
«Починаються масовані обстріли — і ми бачимо сплеск пологів. Сирена — і в нас кесарів розтин, вакуум, реанімація. Стрес робить свою справу», — каже лікарка.
«Це не подвиг — це робота»
Неонатологи рятують життя з перших хвилин після народження, але романтики в цьому, за словами Ольги Притулко, давно немає.
«Хтось не дихає — я допомагаю задишати. Комусь потрібен кисень, комусь — апаратна вентиляція. Це не подвиг і не піар, а щоденна праця», — говорить вона.
Свою професію лікарка обрала майже випадково. Закінчила Кишинівський медичний інститут, десять років працювала в Кілії, а з 1993 року — в Ізмаїлі. Загалом — понад 40 років у медицині.
Недоношені діти війни
Сьогодні лікарі виходжують малюків вагою трохи більше кілограма. За словами неонатологині, таких дітей виписують зазвичай тоді, коли вони досягають близько двох кілограмів.
«Два кілограми — це вже “людинка”, з якою можна їхати додому», — усміхається вона.
Навіть якщо мама не має досвіду догляду, у пологовому будинку її навчають усьому необхідному — від грудного вигодовування до елементарної гігієни немовляти.
«Сучасні батьки часто не готові»
Одна з найбільших проблем, з якою стикаються лікарі, — відсутність базових знань у молодих батьків.
«Не знають, що дитину потрібно годувати 10–12 разів на добу, не вміють виміряти температуру, не розуміють, що деякі стани — фізіологічні й не потребують паніки», — каже лікарка.
Колишні обов’язкові «школи мами» сьогодні відвідують одиниці — через війну, тривоги та постійні переїзди.
Про грудне вигодовування і контакт із мамою
Ольга Притулко переконана: грудне вигодовування — незамінне.
«Перші шість місяців — тільки груди. Потім прикорм, але контакт із мамою має тривати до двох, а іноді й до трьох років. Це формує емоційний захист дитини», — пояснює вона.
«Я б не обрала медицину знову»
На запитання, чи пішла б вона цим шляхом ще раз, лікарка відповідає чесно:
«Ні. Моє життя не склалося через медицину. Постійно порушений сон, готовність у будь-яку хвилину їхати на роботу, роки без відпусток. І ще — ми, неонатологи, “лікарі-невидимки”. Нас не завжди помічають, хоча ми поруч у кожному складному випадку».
Втім, попри втому, піти з професії вона не може.
«Нема кому передати роботу. Діти ж є. А хто, як не ми?» — каже лікарка.
Порада батькам
Головне, що вона хоче сказати майбутнім батькам: готуватися.
«Дитина — це не іграшка. Це людина зі своїми потребами. Вона має бути бажаною й очікуваною. Любов і знання — найкраще, що ви можете їй дати», — підсумовує неонатологиня.
