Біотехнології сьогодні виходять далеко за межі лабораторій і стають елементом великої політики. У час війни та глобальної нестабільності саме вони визначають, наскільки країна здатна захистити себе і забезпечити енергетичну незалежність та відновити економіку. Про те, як українські розробки інтегруватимуть у нову оборонну стратегію ЄС, в інтерв’ю RFI Українською розповів Юрій Старчевський, директор ГО «Науково-дослідний інститут біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини», передає видання «Південь сьогодні».

Нова архітектура безпеки Європи

Останні геополітичні події каталізували глибокі зміни в підходах Європейського Союзу до оборони. Фактично він почав формувати нову архітектуру безпеки, у якій ключову роль відіграють інновації, наука й технології. У центрі цієї політики – розвиток технологій подвійного призначення. Їх  можна використовувати як у цивільному, так і у військовому секторі. Зокрема, ідеться про розвиток біотехнологій.

«Біотехнології сьогодні – це не лише про медицину чи аграрний сектор. Це про енергетику, стійкість інфраструктури і навіть про ефективність армії», – підкреслює Юрій Старчевський.

Саме тому Європейський Союз через такі інструменти, як Європейський оборонний фонд (European Defence Fund), активно фінансує дослідження у сфері біомедицини, енергетики, нових матеріалів та інших критичних технологій. Усі ці ініціативи не лише робитимуть Європу технологічно незалежною в оборонному секторі, а й допомагатимуть ефективніше реагувати на біологічні загрози та розвивати військову медицину.

Показовим є масштаб інвестицій ЄС у суміжні сфери. Наприклад, у рамах програми розвитку інфраструктури альтернативного палива лише 2025 року виділили понад 600 мільйонів євро на 70 проєктів у 24 країнах.Вони передбачають створення зарядної інфраструктури, розвиток водневої енергетики, електрифікацію транспорту, портів і аеропортів.

За словами європейських чиновників, такі інвестиції мають на меті не лише екологічну трансформацію, а й підвищуватимуть конкурентоспроможність і безпеку Європи.

«Ці інвестиції зміцнять нашу конкурентоспроможність і допоможуть зробити перехід до мобільності з нульовими викидами легшим і доступнішим для всіх громадян», – зазначив європейський комісар із питань сталого транспорту й туризму Апостолос Ціцікостас.

Як наголошує Палома Аба Гарроте, директорка Європейського виконавчого агентства з питань клімату, інфраструктури та навколишнього середовища, така допомога ЄС державним та приватним організаціям прискорить перехід транспортного сектору до сталого майбутнього: 

«Це демонструє амбіції ЄС зробити мобільність із нульовими викидами повсякденною реальністю». 

Технології подвійного призначення 

«Особливо показовим є досвід інвестування в розвиток інфраструктури альтернативного палива сусідніх із Україною держав: Румунії, Польщі, Болгарії та Угорщини, – які активно залучають фінансування в рамках європейської програми AFIF (Alternative Fuels Infrastructure Facility). Загалом лише в цих країнах профінансовано проєкти на суму понад 62,5 мільйона євро. Ідеться не про окремі експерименти, а про масштабну модернізацію транспортної, енергетичної та логістичної інфраструктури», – пояснює директор НДІ Юрій Старчевський.

За його словами, у Румунії та Болгарії, наприклад, розгортають десятки потужних зарядних станцій як для легкового, так і для вантажного транспорту. Подібні рішення формують основу для нової мобільності – екологічної, автономної та менш залежної від традиційного палива.

Окремий напрям – модернізація транспортних коридорів. В Угорщині, наприклад, розвивають інфраструктуру зарядних станцій уздовж мережі TEN-T, що є ключовою транспортною системою Європейського Союзу. Це дозволяє забезпечити безперервний рух вантажного транспорту на великі відстані без залежності від викопного палива.

Не менш показовими є інвестиції в авіаційну інфраструктуру. У Будапешті та польських аеропортах електрифікують наземне обслуговування літаків – від систем живлення до зарядної інфраструктури. Це не лише зменшує викиди, а й підвищує енергоефективність й автономність транспортних вузлів.

Ще один стратегічний напрям – розвиток водневої енергетики. У Польщі вже реалізують проєкт будівництва водневої заправної станції, що обслуговуватиме як легковий, так і вантажний транспорт. Це свідчить про перехід до нової енергетичної моделі, у який водень є одним із ключових ресурсів майбутнього.

Важливу роль відіграє і модернізація портової інфраструктури. У румунському порту Констанца реалізують масштабний проєкт електрифікації терміналів, що охоплюватиме й електроживлення для суден і вантажної техніки. Такі рішення дозволяють значно знизити залежність від дизельного палива і підвищити ефективність логістики.

Усі ці проєкти мають спільну логіку: створення інфраструктури подвійного призначення. Вона одночасно забезпечує економічний розвиток, екологічну трансформацію та підвищує стійкість транспортних систем, зокрема, в умовах криз або воєнних загроз. Саме тому цей досвід є важливим для України, передусім для південних регіонів і Одеси. Розвиток таких проєктів може не лише стимулювати економіку, а й посилити роль України в європейських логістичних і безпекових процесах.

Українські біотехнологічні рішення

На цьому тлі актуальності набувають українські наукові розроблення у цій сфері. Дослідження НДІ біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини охоплюють напрями, які повністю відповідають стратегічним пріоритетам Європейського Союзу. Йдеться, зокрема, про промислову та медичну біотехнологію. 

Так, одним із ключових напрямів є виробництво біопалива та біозмащувальних матеріалів. У сучасній війні енергетичне забезпечення армії є критично важливим фактором. Традиційні ланцюги постачання палива можуть бути вразливими до атак, що серйозно загрожує військовим операціям. У цьому контексті біопаливо стає не просто альтернативою, а стратегічним ресурсом.

«Біопаливо – це питання не лише екології. Це питання стійкості держави. Воно дозволяє забезпечити автономність навіть у складних умовах війни», – зазначає Старчевський. 

Особливе значення цей напрям має для Чорноморського регіону та Дунайського транспортного коридору. Ці маршрути сьогодні є критично важливими для експорту української продукції, зокрема зерна, а також для стабільності міжнародної логістики. Розвиток біоенергетики в цьому регіоні може підвищити стійкість транспортних систем і зменшити залежність від традиційних енергоносіїв. Це також безпосередньо пов’язано з європейською ініціативою Military Mobility, яка передбачає модернізацію інфраструктури для швидкого переміщення військ і техніки.

Не менш важливим є напрям медичної біотехнології, зокрема розвиток регенеративної медицини. Адже сучасні бойові дії призводять до складних поранень, які потребують принципово нових підходів до лікування. А завдяки регенеративній медицині пошкоджені тканини й органи відновлюють, використовуючи клітинні технології, біоінженерні матриці, фактори росту та інші інноваційні методи.

«Регенеративна медицина дозволяє не просто лікувати, а відновлювати пошкоджені тканини і органи та знизити довгострокові медичні витрати. Це шанс повернути військових до повноцінного життя», – пояснює Юрій Старчевський. 

У цьому контексті в Україні розробляють проєкти зі створення мережі центрів біореабілітації, імунокорекції та геронтології. Вони дозволять сформувати сучасну систему медичної допомоги, яка відповідатиме викликам воєнного часу та післявоєнного відновлення.

Важливо, що всі ці розробки є технологіями подвійного призначення. Це означає, що їх можна інтегрувати в міжнародні дослідницькі програми й отримувати фінансування від Європейського Союзу. Відповідно до чинного законодавства ЄС, зокрема регламенту, який регулює діяльність European Defence Fund, такі проєкти мають високі шанси на підтримку за умови міжнародної кооперації.

«Українські наукові проєкти повністю відповідають європейським пріоритетам. Ми можемо і повинні бути частиною цієї системи», – наголошує пан Старчевський.

З огляду на це, розвиток біотехнологій стає не лише питанням науки чи економіки, а стратегічним завданням держави. Він відкриває можливості для залучення інвестицій, інтеграції в європейський простір, підвищення обороноздатності та формування нової моделі економічного розвитку. Це один із ключових факторів, які визначають майбутнє України та Європи. Вони поєднують у собі економічний потенціал, інноваційний розвиток і безпековий складник. І саме від того, наскільки ефективно буде реалізовано цей потенціал, залежить здатність України не лише вистояти, а й стати повноцінним гравцем у новій системі європейської безпеки.

«Якщо ми хочемо бути сильними завтра – ми повинні інвестувати в біотехнології вже сьогодні», – підсумовує Юрій Старчевський.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»