У селі Утконосівка відбувся особливий і глибоко зворушливий захід — мітинг пам’яті та відкриття меморіальних дошок трьом загиблим воїнам: Дмитру Михайлову, Дмитру Савастру та Петру Нивні. Подія пройшла в рамках святкування Дня села. Про це повідомили у пресслужбі громади.

Урочистості розпочалися біля Меморіалу Слави, де зібралися мешканці села, рідні воїнів, Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова, староста Утконосівського старостинського округу Валентина Дакі, депутат Саф’янівської сільської ради Станіслав Жужуян, начальник відділу культури, молоді, туризму та спорту Саф’янівської сільської ради Людмила Дерменжи та інші присутні.

Під звуки інструментальної «Молитви за Україну» присутні схилили голови в пам’ять про воїнів, які не повернулися додому.

Право підняти Державний Прапор України було надано дружині Героя Дмитра Михайлова — Катерині Михайловій, а також батькові загиблого воїна Дмитра Савастру — Георгію Савастру. Цей момент став одним із найемоційніших: синє-жовте полотнище здіймалося над селом як символ незламності, гідності та продовження боротьби українського народу.

Після виконання Державного Гімну присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. До Меморіалу були покладені квіти — символ вдячності та пошани до захисників, які віддали життя за мирне майбутнє своєї громади та всієї країни.

Після мітингу присутні рушили урочистою ходою з Державним Прапором до місцевої школи, де встановлено меморіальні дошки на честь трьох мужніх випускників —Дмитра Михайлова, Дмитра Савастру та Петра Нивні.

Під час відкриття згадували юні роки кожного з воїнів, їхню любов до рідного краю, силу характеру та відповідальність, з якою вони зустріли виклики війни. Учителі та односельці з теплотою говорили про хлопців як про добрих, відкритих і щирих людей, які росли серед цих вулиць, у цих класних кімнатах, серед друзів і рідних.

Меморіальні дошки стали не лише знаком скорботи, а й уроком для майбутніх поколінь — нагадуванням про те, якою дорогою ціною здобувається свобода.

Меморіальні дошки на фасаді школи відтепер буде бачити кожен учень, кожен мешканець і гість села. Це нагадування про те, що свобода й мир — не даність, а результат мужності й самопожертви.