Щоранку о 9:00 в Україні оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, аби вшанувати пам’ять про всіх українців, які загинули внаслідок російської агресії. З метою закликати суспільство не залишатися осторонь, у багатьох містах небайдужі виходять із плакатами й нагадують про важливість зупинитися. Зокрема – в Ізмаїлі. Однак часом активісти стикаються з ігноруванням. Про випадок грубощів у відповідь на заклик зупинитися під час хвилини мовчання днями повідомила у своїх соцмережах ізмаїльська волонтерка Ірина Голобородько, передає видання «Південь сьогодні».

«Сьогодні на хвилині мовчання вперше були послані. Ми з дівчатами щоранку виходимо на пішохідний перехід біля нашого підвалу. Дуже жалкую, що не вмикала сьогодні запис, щоб місто знало «ждунів» в обличчя! Двоє чоловіків в автівці не те щоб не загальмували, вони навіть пришвидшились, та ще й показували комбінацію з середнім пальцем», – написала Ірина Голобородько у соцмережах.

На хвилину мовчання разом з плакатом волонтерка виходить на регулярній основі, іноді долучаються ще кілька людей. Журналістам «Південь сьогодні» Ірина розповіла, що реагують на це перехожі та водії по-різному: хтось підтримує, зупиняється й дякує, хтось ігнорує. Значно рідше, але трапляється й негативний досвід, як це сталося днями.

«Ми тільки встали, щойно вийшли, нас було двоє. Зазвичай я одна виходжу, але іноді хтось долучається, нас може двоє-троє стояти. Тільки почалась хвилина мовчання, наближається автівка, і вона трохи пригальмовує, а потім, прочитавши табличку «Зупинись. Хвилина мовчання», розганяється, проїжджає повз, і два чоловіки сидять – обидва «факи» показують. Мені це і смішно – як діти, і, зрозуміло, що неприємно».

Зазвичай, з досвіду волонтерки, автівки зупиняються. Рідше водії виходять з авто – на знак підтримки. Однак загалом прояву байдужості наразі значно більше. Водночас, на думку Ірини, хвилина мовчання – це не про примус, а про прояв громадянської позиції.

«Кожен на своєму місці, навіть вдома, може просто постояти мовчки. На Новій пошті – там на всіх екранах це висвітлюється, і всі стоять. Я знаю точно, що в школах, коли перший урок припадає на 9:00, дзвоник – всі стоять. Але в школах це організовано. Чому я виходжу? Щоб люди бачили, що ми це робимо, мене ніхто не примушує. Це як приклад того, що це – моя громадянська позиція. Хто хоче – той і робить. Ми ж нікого не закликаємо виходити з нами».

Зважаючи на те, що під дописом Ірини Голобородько виникало таке питання, зауважимо – транспорт екстрених служб волонтери в місті ніколи не закликають зупинятися.

Нагадаємо:

Нещодавно питання дотримання хвилини мовчання порушувалося жителями міста Рені. Мешканці, за ініціативою ветерана Юрія Джабінського, звернулися до міської ради з проханням знайти спосіб зробити цю традицію постійною, бодай локально оголошуючи хвилину пам’яті вулицями міста Рені.

А в Одесі ветеранська організація «Veterans HUB ODESA» вимагає припинити розважальні дійства під час акцій пам’яті.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншот з відео Ірини Голобородько

Джерело: «Південь сьогодні»