Старша слідча Ізмаїльського районного відділу поліції розслідує злочини, які зачіпають життя звичайних людей. Її робота – це не гучні заголовки, а тиха присутність там, де потрібна справедливість. І саме в цій тиші народжується безпека, яку ми часто сприймаємо як належне.

З юності Альона Опря мріяла про професію, що захищає людей. І ось уже понад 12 років вона працює у слідчому підрозділі, де пройшла непростий шлях, сповнений викликів. На її плечах – провадження, що вимагають витримки, уважності та професійної інтуїції.

Напрямок роботи Альони – розслідування майнових злочинів: крадіжок, грабежів, розбійних нападів, шахрайств, пошкодження майна. Це ті випадки, які безпосередньо зачіпають добробут і спокій громадян.

«Коли людина втрачає майно – це не просто речі, це часто роки праці, безпека родини, довіра до суспільства. Тому кожна така справа для мене – не формальність, а відповідальність перед людьми», - пояснює слідча.

Її робота – це постійне напруження, довгі години за матеріалами справ та непрості рішення, від яких залежить людська доля. 

«Під час повномасштабної війни працювати стало ще важче. Кожен день – це боротьба, як на фронті, так і в тилу. І ми повинні бути сильними, бо від нашої роботи залежить спокій громадян. Я вірю в нашу перемогу й роблю все можливе, щоб внести свою частку в цю спільну справу», - підкреслює капітан поліції.

Та служба поліцейської передбачає не лише розслідування, а й готовність діяти миттєво у непередбачуваних ситуаціях. Іноді ці ситуації не мають нічого спільного з кримінальними провадженнями, але вимагають тієї ж рішучості, людяності й швидкої реакції. До прикладу, під час одного з добових чергувань слідчої надійшло повідомлення про те, що на території Вилківської громади вздовж берега моря самотньо йшов трирічний хлопчик. Прибувши на місце, Альона побачила налякану дитину, яка нічого не могла пояснити. Завдяки щирій розмові та материнському теплу їй вдалося заспокоїти малюка і зібрати важливі деталі: хлопчик згадав, що машина, на якій він приїхав із родиною на відпочинок, мала іграшки на задньому склі. Саме ця підказка допомогла правоохоронцям розшукати авто, а згодом і батьків, які у відчаї намагалися знайти сина самотужки.

«Ті щасливі очі, коли малюк побачив своїх рідних, важко передати словами. Для мене це був момент істини: справжній поліцейський повинен мати серце, здатне відчути чужий біль як свій», - згадує Альона.

Попри щоденну напругу, поліцейська не втрачає головного орієнтиру – власної родини. Її доньці 11 років, і саме вона нагадує, заради чого варто тримати спокій у рідному краї, розслідувати злочини, підтримувати тих, хто втратив. 

«Я хочу, щоб моя дитина росла в країні, де безпека – не розкіш, а норма. Тому щодня, розбираючи справи, я думаю не лише про закон, а й про те, як захистити чиєсь життя так само, як захищаю доньку», - каже слідча.

І поки такі слідчі, як Альона Опря, залишаються на своєму посту, в тилу буде кому тримати спокій.

Ізмаїльський районний відділ поліції Одещини

Джерело: Головне управління Національної поліції в Одеській області