Від середини липня і майже до кінця серпня на Одещині можна буде спостерігати один із найяскравіших зорепадів року — метеорний потік Персеїди. Пік цього небесного явища очікують у ніч із 12 на 13 серпня, коли за годину можна буде побачити до сотні яскравих метеорів. Астрономи наголошують: частина спалахів уже помітна і в липні, тож починати спостереження можна заздалегідь. Про це пише «Суспільне Одеса», передає видання «Південь сьогодні».

Насправді зірки не падають. Персеїди — це метеорний потік, тобто частинки пилу й уламків, які залишає по собі хвіст комети Свіфта-Туттля. Коли Земля щороку проходить крізь цей слід, частинки згоряють в атмосфері, утворюючи яскраві сліди — метеори. Цей потік активний із 17 липня по 24 серпня.

«Персеїди – це один з найбільш стабільних і видовищних зорепадів року. Його видно з усієї території України», – пояснює Михайло Рябов, голова Одеського астрономічного товариства та співробітник Одеської обсерваторії.

Персеїди видно неозброєним оком, але найкращі умови для спостереження за ними – подалі від міського світла, на відкритій місцевості. Астроном Михайло Рябов радить одеситам та жителям регіону шукати місця без штучного освітлення. Очі мають звикнути до темряви. Для спостереження космічного явища підходить час з півночі до світанку. Якщо маєте фотокамеру чи смартфон з нічним режимом – є шанс зафіксувати власний метеор.

«Падаючі частки бувають дуже різні – іноді досить великі, навіть типу маленьких болідів, але переважно це дрібні частинки, що дають яскраву картину. Якщо набратися терпіння, можна спостерігати їх протягом ночі. Треба дивитися в той бік, де темніше небо, щоб нічого не заважало. Спостерігати Персеїди зазвичай краще після опівночі і до світанку. Там трішки місяць заважатиме», – додає Михайло Рябов.

Хоча зорепади сприймають як «дощ із зірок», справжні метеорити, що долітають до поверхні Землі, трапляються значно рідше. В Одеській області відомі лише кілька таких знахідок. Метеорити «Одеса» та «Гросслібенталь» є найбільш вивченими і зберігаються в колекції Петрографо-мінералогічного музею.

«Метеоритам часто дають імʼя за географічними принципом у привʼязці до місця знахідки. Метеорит «Одеса» потрапив до музею приблизно у 60-х роках. Попри символічну назву, він не вважається рідкісним за своїми властивостями. Це звичайний кам’яний хондрит із характерною кіркою вигорання», – розповів завідувач Петрографо-мінералогічного музею Валерій Усенко.

Окрім локальних знахідок, музей збирав колекцію метеоритів ще з кінця XIX століття.

«Більшість метеоритів у номенклатурному плані були закуплені свого часу у закордонних фірмах в Америці і не тільки. Це XIX століття, початок XX століття. Частину подаровано комітетом метеоритів Академії наук СРСР. Загалом склалася колекція, яка за номенклатурою, можливо, одна з найкращих в Україні», – зазначив Валерій Усенко.

Деякі ентузіасти цілеспрямовано шукають фрагменти метеоритів. Зазвичай – одразу після сильного метеора, який супроводжується звуком або світловим спалахом. Окремі фрагменти метеоритів сьогодні активно продають на колекційних ринках. Вартість може бути співмірною із дорогоцінним камінням – усе залежить від рідкісності й типу.

«До 90-х років метеорити були за законом надбанням науки і підлягали насамперед здачі в наукові установи. А потім, коли почався бізнес-час, люди на цьому заробляють і відповідно всі намагаються не втратити свого. А нас найбільше цікавлять хімічні склади, петрографічні склади, тобто зміст метеоритів», – пояснив Валерій Усенко.

За словами науковця, на онлайн-майданчиках зустрічаються у продажі вироби із залізних метеоритів – від невеликих вставок до ювелірних прикрас. Їхня ціна варіюється: інколи за грам просять стільки ж, як за грам золота.

В Одесі немає сертифікованих лабораторій, які могли б офіційно підтвердити, що знахідка справді є метеоритом. Дослідження потребують спеціальної аналітики та обладнання, тому визначити походження об’єкта лише за зовнішнім виглядом зазвичай неможливо. Один з варіантів – це звернутися до науковців.

Валерій Усенко зазначає, що більшість так званих «знахідок» виявляються зовсім не космічними об’єктами:

«Досі більшість «знахідок», які одесити приносили до музею, виявлялися звичайними відходами металургії, або іншим камінням. За весь час, скільки зверталися, те, що вони приносили, жодного разу не було метеоритів. Як правило, це відходи металургійного виробництва».

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»