За останні 150 років внаслідок людської діяльності – протипаводкового захисту, розвитку гідроенергетики, регулювання стоку (ставки, водосховища), спрямлення русел, активного судноплавства та днопоглиблення – Європа втратила понад 80% природних заплав і водно-болотних угідь Дунаю, а разом з ними й екосистемні послуги, які вони надавали. Про це повідомляє Всесвітній фонд природи WWF-Україна, передає видання «Південь сьогодні».

Вказані фактори призвели до скорочення біорізноманіття – різкого зменшення популяцій риби та диких тварин, включно з червонокнижними осетровими. Водночас водно-болотні угіддя Дунаю, як зазначає WWF-Україна, втрачають здатність бути природними захисниками від повеней і посух — а ці функції стають особливо важливими в умовах зміни клімату. 

Чому біорізноманіття Дунаю опинилося під загрозою? 

Основні загрози для екології Дунаю – це забруднення небезпечними відходами та  гідроморфологічні зміни русла.

Зокрема, мова йде про:

• Забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами – як результат недостатньої очистки стічних вод або її відсутності, а також їхнього змиву з сільськогосподарських угідь, промислових та комунальних підприємств;
• Гідроморфологічні зміни;
• Зміну клімату;
• Засмічення водних об’єктів твердими побутовими відходами (зокрема й пластиком);
• Інвазивні (чужорідні) види;
• Вплив воєнних дій.

Дунайський басейн та його притоки є домом для унікального та багатого розмаїття видів, що робить його центральним пунктом для збереження біорізноманіття у Центральній та Південно-Східній Європі.

Весь річковий басейн є притулком для приблизно 2000 видів рослин та понад 5000 видів тварин. З них 40 видів ссавців, близько 180 видів гніздових птахів, приблизно 100 видів риб та дюжину видів рептилій та амфібій. Особливо винятковим є біорізноманіття Дунайської дельти. Дунайський біосферний заповідник, одна з найбільших заповідних територій (580 000 гектарів), є природним генофондом «неоціненного значення». Він може похвалитися 1 839 видами флори, 678 видами водоростей та 1 016 видами листостеблових рослин. Його фауна включає 3 590 видів, зокрема 2 244 види комах, 91 вид молюсків, 135 видів риб та 331 різний вид птахів.  

Великі заплавні ліси та Дунайська дельта слугують останніми притулками в континентальній Європі для таких знакових видів, як орлан-білохвіст та пелікани білі. Лише Дунайська дельта є домом для 70% світової популяції пеліканів білих.

«Проте саме гідротехнічні споруди є однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Річкові греблі та шлюзи, збудовані для виробництва електроенергії або судноплавства, розділили річкову систему і створили перешкоди для міграції риби та інших водних організмів. Наприклад, гребля «Залізні ворота», зведена на Дунаї у 1970-х роках, повністю перекрила шлях багатьом видам риб до місць їхнього нересту. Через відсутність рибоходів значно скоротилися площі нерестовищ, що призвело до різкого зменшення кількості цінних видів риб, зокрема осетрових», – зазначає керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Осетрові – унікальні мешканці Дунаю, що знаходяться на межі зникнення 

Флагманськими видами Дунаю називають осетрових риб – древніх мешканців річки, які пережили навіть динозаврів, але сьогодні опинилися на межі зникнення. Дунайські осетрові відіграють важливу роль як індикатори здоров’я екосистеми. 

Сьогодні осетрових вважають найвразливішою групою видів на Землі — до 23 із 26 їхніх видів перебувають на межі зникнення.

До 60-х років ХХ століття осетри могли вільно мігрувати вгору по Дунаю аж до Німеччини та були основою добробуту для багатьох рибальських громад. Однак будівництво гідроелектростанції «Залізні ворота» між Румунією та Сербією перекрило величезну територію річки, фрагментувало її і заблокувало критично важливі місця нересту осетрових. 

Для Європи Дунай лишається останньою великою річкою, де ці червонокнижні види риб ще можуть вільно жити і природно розмножуватися, зауважують експерти міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon. Адже понад 800 км річок Дунаю залишаються вільнотекучими.

Окрім гідротехнічних споруд на річках, нелегальний вилов риби – насамперед заради чорної ікри – є ще однією причиною сьогодні, яка ставить під загрозу виживання дунайських осетрових.  

Топ-5 цікавих фактів про Дунай 

1. Найбільш міжнародна річка Європи. 

Дунай протікає територією чи є кордоном 10 держав, а його басейн ділять між собою 19 країн. Саме на цій річці розташовані 4 європейських столиці: Австрії – Відень, Сербії – Белград, Угорщини – Будапешт, Словаччини – Братислава.

У цьому басейні проживає близько 83 мільйонів людей, причому понад 20 мільйонів безпосередньо залежать від Дунаю як джерела питної води.

2. Осетрові – флагманський вид.

Дунай – одна з останніх річок Європи, де досі можна побачити червонокнижних осетрів. Проте для цього їм треба забезпечити не лише відповідну якість води в Дунаї, але й прибрати перешкоди на шляху їхньої міграції. Кожні 6 років приймаються відповідні Плани управління басейном Дунаю з програмою заходів, спрямованих на покращення стану річки та її приток, а також їхніх мешканців.

3. Україна і Дунай. 

На території України Дунай протікає лише декількома десятками кілометрів по кордону, проте наша держава є важливою частиною його басейну. В Україні беруть початок великі притоки Дунаю – Тиса (Закарпаття), Прут та Сірет (Карпати), які несуть свої води до головного русла. Україна разом із Румунією поділяє унікальну дельту Дунаю – найбільшу заплавну екосистему Європи і одну з найбагатших біорізноманіттям територій континенту. 

4. «0 км»

На українському боці дельти, неподалік міста Вилкове, встановлено символічний знак «0 км», що позначає місце, де головне русло Дунаю впадає в Чорне море. Серед місцевих мешканців і туристів побутує легенда: якщо пролізти всередину цифри нуль, то обов’язково матимеш удачу впродовж наступного року. На жаль, через повномасштабне вторгнення росії доступ до Дунайської дельти на українській території нині обмежений з міркувань безпеки.

5. Найвідоміший в світі вальс присвячений цій річці.

Найвідоміший у світі музичний твір, присвячений цій річці, – це вальс «На прекрасному блакитному Дунаї» австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина). Прем’єра вальсу відбулася у Відні в лютому 1867 року, і відтоді ця мелодія стала класикою та неофіційним музичним символом Австрії.

Не залишився Дунай без уваги й в українському мистецтві – його оспівували в народних думах і піснях. Приміром, одна з найвідоміших українських народних пісень XVIII століття має промовисту назву «Їхав козак за Дунай», що оповідає про козацький похід за дунайські пороги. Мотиви Дунаю зустрічаються й у інших народних піснях («Ой у гаю, при Дунаю…» та ін.), відображаючи історичну пам’ять про ті часи, коли козаки боронили південні рубежі України пониззям цієї річки.

Як захистити Дунай?

Дунай та його дельта належать до пріоритетних об’єктів охорони природи у світі – Всесвітній фонд природи WWF включив їх до списку 200 найцінніших екорегіонів планети за рівнем біорізноманіття.

Усвідомлюючи важливість цієї річки, Всесвітній фонд природи реалізує в Дунайському регіоні численні природоохоронні проєкти, до яких залучений також WWF-Україна. 

Зокрема, екологи WWF працюють над відновленням популяцій осетрових риб. У межах міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon об’єднані зусилля для порятунку чотирьох видів осетрових, що ще мешкають у Дунаї: осетер руський, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга. У рамках проєкту буде створено живий генетичний банк для чотирьох останніх видів осетрових у Дунаї та посилено природні популяції за рахунок зариблення молоддю їхнього ареалу.

Також було створено «Партнерство «Живий Дунай»» (Living Danube Partnership) – унікальне міжгалузеве співробітництво, яке об’єднує WWF Центральної та Східної Європи та різних зацікавлених сторін, щоб покращити стан водних ресурсів у басейні Дунаю. У межах ініціативи Living Danube Partnership вже було:

• відновлено 1 762 гектари водно-болотних угідь і заплав,
• покращено водопостачання на площі понад 3 700 гектарів,
• відновлено зв’язок на 134,5 км річок у шести країнах регіону.

Ця ініціатива спрямована на зміцнення кліматичної стійкості Дунаю шляхом: 

• Відновлення заплав і водно-болотних угідь.
• Раціонального управління водними ресурсами: демонстрація та просування дбайливого водокористування, особливо щодо управління річковим басейном, впровадження природоорієнтованих рішень і належного землекористування (з акцентом на сільське господарство).
• Залучення бізнесу — зокрема компаній, що використовують воду у виробничих процесах чи впливають на водозбірні басейни. Залучення підприємств до впровадження принципів водної відповідальності (water stewardship) дозволяє зменшити ризики забруднення, перенасичення або деградації водних ресурсів. Крім того, це сприяє довгостроковій стабільності операцій самих компаній.

Щоб допомогти компаніям перейти на більш сталі водні практики, WWF також створив Центр знань з раціонального управління водними ресурсами (Water Stewardship Knowledge Hub). Один із головних інструментів цієї платформи – Water Risk Filter. Це безкоштовний, зручний сервіс, який дає змогу бізнесу й інвесторам оцінити водні ризики та керувати ними у своїй діяльності та ланцюгах постачання.

Зміна погляду бізнесу та споживачів на воду –  від безмежного ресурсу до життєво необхідного активу – є необхідною умовою для формування ефективної водної політики. Таким чином, підвищення обізнаності та формування нової культури водокористування має не лише екологічне, а й економічне та соціальне значення для збереження Дунаю.

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Діяльність фонду стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям «Вода» WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги фонду – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»