Фатальними для кожного українського моряка і морської галузі України загалом стали три останні роки - відтоді, як почалася війна. Які труднощі виникали на шляху у моряків, що втратила галузь за цей час, які можливості та перспективи у галузі залишилися зараз - прокоментував у своєму відео на YouTube-каналі морський юрист Микола ГОЛЬБІН.

Що було до війни:

Україна посідала третє місце у світі за кількістю
працевлаштованих офіцерів у світі та ділила четверте місце за кількістю всіх працевлаштованих моряків!
Від 2 до 3 млрд доларів привозили моряки щорічно в Україну (це розмір їхньої заробітної плати, і гроші, природно, переказували в Україну, оскільки сім'ї, як і самі рахунки моряків, були в Україні".
Крюїнгові компанії. До війни - куди не підеш - скрізь посередник. Найчастіше моряки відмовлялися від роботи, тому що просто не влаштовував розмір заробітної плати. У них була можливість вибрати для себе найкращі умови.
Агенти, сюрвейєри, P&I кореспонденти. Морська галузь не просто жила, вона процвітала.
"Ми завжди були в топах. Моряків адже дуже багато, суднозахід стабільний. Робота була у всіх. Так. Не без скандалів і не без корупції, особливо там, де документи моряків, але все ж - усі з роботою", - підсумував морський юрист.

Як усе змінила війна:

Кордони закрилися для всіх.
Ті, хто ще вчора щороку привозив мільярди доларів у країну, - залишилися без можливості виїхати, без можливості піти в рейс.
Суднозаходу зі зрозумілих причин немає, а отже - на морському ринку паніка.
Уся морська спільнота билася за право моряків виїжджати на контракти з аргументацією, що не можна вбивати морську галузь, у якій ми в ТОП-4 у світі.
Як результат з'являється Постанова №992, яка дозволить морякам виїхати за кордон. З'являються 3 категорії для виїзду: студенти ВНЗ на плавпратику, моряки по «зерновому коридору» з посадкою в Україні та моряки далекого плавання з посадкою за кордоном (остання була найпроблемнішою, оскільки безперешкодний виїзд був протягом 3-4 місяців, але тільки не з Одеської області).

Ситуація на цей момент:

Ті моряки, які в Україні, - невиїзні.
Ті моряки, які за кордоном, - не можуть зробити паспорти або є складнощі з морськими документами;
Практично у всіх моряків, які за кордоном, - відкриті рахунки за кордоном, не в Україні.
Багато сімей моряків виїхали за кордон.
Крюїнги (навіть найбільші) - скоротили персонал і переживають не найкращі часи.
Агенти - роботи додалося тільки у тих, хто працював по «зерновому коридору».
P&I кореспонденти - роботи стало менше і про довоєнні обсяги можуть тільки мріяти, як і крюїнги.
Українські судновласники - у них завжди все добре, оскільки немає практично українських судновласників.
Очолює галузь не морський чиновник, а той, хто раніше обіймав керівні посади в комунальних підприємствах і районних адміністраціях.

«Маємо за підсумком - невиїзних моряків і моряків, які виїхали, без відкритих рахунків в Україні, а це - мінус щонайменше 2 мільярди доларів на рік», - підкреслив Микола ГОЛЬБІН.

Втрачені можливості або «якби кордон не закрили»:

Від 2-х до 3-х млрд доларів на рік, як і раніше, переводилися б в Україну.
Крюїнгові компанії розвивали б галузь і далі, зберігши великих судновласників.
Ми б, як і раніше, були б у ТОП за кількістю працевлаштованих моряків у світі.
Угоду могла держава в особі КМУ укласти з моряками - не Постанову 992, яка стала, по суті, капканом для багатьох моряків і яка так і не дала безперешкодного виїзду, а, приміром, угоду про те, що "ви зобов'язуєтесь усі зароблені гроші переказувати лише на свої рахунки, відкриті в Україні без можливості їхнього виведення за кордон у період війни. Контроль за рахунками взяли б на себе крюїнги і профспілки.
Можливо було б порушити питання оплати податків за типом ФОП.

«І що було б при цьому - моряки вільно працювали, гроші перераховувалися б в Україну, сплачувалися б податки, тобто - все працювало б на економіку України», - наголосив він.

За його словами, те, що відбувається зараз, «це круте піке, якщо висловлюватися мовою авіаторів».

"Вихід є, але чим далі і довше, тим складніше буде його знайти як і складніше реанімувати галузь. Дуже не хочеться, щоб ми потім пишалися тим, що ми входимо до ТОП-20, хоча до війни входили до ТОП-4 і ТОП-3 за офіцерами. А ще чекаємо рано чи пізно ратифікації міжнародної конвенції MLC - начебто морська держава, а основна зведена конвенція не ратифікована...", - підсумував морський юрист Микола ГОЛЬБІН.

Джерело: www.seafarersjournal.com