У 1991 році було утворено редакцію Ізмаїльського комунального телерадіомовлення (ІКТ). Це був чи не перший місцевий досвід плідної співпраці органів міської влади та приватного бізнесу.

Засновниками нового засобу масової інформації виступили виконком Ізмаїльської міської ради та місцевий Дослідницький та інформаційно-пропагандистський центр, у статутному капіталі якого були присутні кошти приватного вкладника. Щоправда, слід зазначити, що всі витрати на створення та роботу редакції взяла на себе приватна сторона, участь міськвиконкому обмежувалася безоплатним виділенням приміщення, яке перебувало у комунальній власності.

Ідея створення нового мас-медіа належала двом неординарним особистостям – голові міської ради Віктору Ніколаєву та засновнику комерційної фірми «Логос» Віктору Байрамову – на той момент колишньому викладачеві Ізмаїльського педагогічного інституту. Цих керівників поєднували такі спільні якості, як високий інтелект, уміння бачити перспективу та постійне прагнення інновацій.

Із задоволенням та великою подякою сьогодні я згадую тодішнього голову міськради Віктора Михайловича Ніколаєва. Це він спочатку запропонував мені роботу головою комітету у справах молоді при виконкомі, а потім підтримав ідею мого призначення на посаду головного редактора редакції Ізмаїльського комунального телерадіомовлення. Мабуть це був єдиний інтелектуал найвищого рівня в органах місцевого самоврядування Ізмаїла років незалежності.

Він був людиною демократичних поглядів, яка ніколи не тиснула на підлеглих і найближче оточення вагомістю займаної посади, аж ніяк. Віктор Михайлович діяв виключно силою власної аргументації. Бувало, зайдеш до його кабінету з якоюсь своєю ідеєю, а виходиш із його пропозицією, ніби саме ти є її автором. При цьому жодного адміністративного тиску, тим більше примусу.

Не менш цікавою особистістю був і Віктор Байрамов. Це була надзвичайно цілеспрямована, інтелектуально розвинена людина, сповнена неординарних ідей та планів. Згадує колишня випускниця Ізмаїльського педіна, а нині директорка Придунайської філії Міжрегіональної академії управління персоналом Тамара Гуменнікова: «Мені пощастило слухати лекції та працювати на семінарах під керівництвом Віктора В'ячеславовича Байрамова – його свіжий погляд на філософські проблеми сформували бажання вчитися далі і не зупинятися на досягнутому».

Ну а тепер, власне, про саму редакцію. Наше телебачення було ефірним. Редакція була структурним підрозділом Дослідницького та інформаційно-пропагандистського центру. Нині чомусь навіть у стінних газетах їхні керівники називають себе головними редакторами, хоча інших редакторів у них просто немає. У структурі ІКТ було три редакції: інформаційна, культурна, а також редакція радіомовлення, і в кожній з них був свій редактор-керівник.

Скажу одразу: на ІКТ підібрався колектив справжніх однодумців, людей розумних, творчих та ініціативних. Редакцію інформаційних програм за сумісництвом очолював Руслан Оленкевич – талановитий журналіст провідної міської газети «Советский Измаил». Він не лише керував випусками інформаційних програм, а й самостійно підбирав інформацію про міські новини, а також власноруч повідомляв про них у телевізійних ефірах. Робив це він виключно професійно та оперативно.

У цій редакції також працювала талановита тележурналістка Олена Герасимова, котра єдина з усього нашого колективу мала досвід роботи на професійному ТБ – Пермському державному телебаченні.

Редакцію культурних програм очолювала Галина Колесникова. Основним її місцем роботи був Клуб моряків Дунайського пароплавства, де Галина Дмитрівна була керівником. У її активі на ТБ були репортажі про найважливіші культурні новини Ізмаїла, але коронним продуктом була авторська програма «Гала-парк». Під час її підготовки Галина Дмитрівна виступала сценаристом та ведучою. При цьому виконувала свою роботу на найвищому рівні! Програму було присвячено творчому осмисленню досвіду культурно-масової роботи минулого. Досі із захопленням я згадую випуск програми, присвяченої чудовим режисерам та акторам Ізмаїла 50-60-х років минулого століття Регіні Ландіс та Михайлу Кісіцю.

Ну, а ваш покірний слуга, крім суто адміністративних функцій, одночасно виконував роботу автора і ведучого щотижневої інформаційної програми «Дельта».

Редакцією комунального радіомовлення керував Володимир Бабін, який дуже ретельно працював над випусками радіоефірів. Програми, які він готував, транслювалися через мережу міського провідного радіо (старше покоління досі пам'ятає радіоточки, які були в кожному будинку).

Ось із такими людьми пліч-о-пліч мені пощастило працювати в редакції Ізмаїльського комунального телерадіомовлення на початку 1990-х. На жаль, редакція ІКТ проіснувала недовго. Тридцять років тому за трагічних обставин з життя пішов наш керівник, незабутній Віктор Байрамов, а невдовзі до влади в місті прийшов «залізобетонний» мер, який у своїй роботі керувався більше плітками та наклепами наших конкурентів, ніж здоровим глуздом. Але це зовсім інша історія.

P.S. На жаль, у моєму архіві не збереглося жодного відеозапису чи фотографії, що розповідають про роботу ІКТ.

Ігор ОГНЄВ.