Майже кожного року на Ізмаїльському міському стихійному пляжі трапляється трагедія – утоплення, котра певний час жваво обговорюється у суспільстві. Не меншого розголосу набуває така біда, якщо вона трапляється в районі. Чоловік чи жінка, доросла людина чи дитина – води Дунаю не мають конкретного “смаку” та приймають у свої глибини всіх. У той же час інспектори Ізмаїльського РУ ГУ ДСНС щоразу намагаються донести до відпочивальників, наскільки серйозною є небезпека, й проводяться відповідні профілактичні рейди з травня й до кінця купального сезону. Однак дуже часто отримують негативний відгук на свою адресу. Чому люди так часто тонуть на міському пляжі Ізмаїлу, про що не здогадуються любителі поплавати у Дунаї, та чи можливо створити у місті офіційний пляж – відповіді на такі запитання надала інспекторка Ізмаїльського районного управління ГУ ДСНС України в Одеській області Наталія Гошкодер.

Наша розмова почалася з пояснень пані Наталії про те, що, насправді, коли людина починає тонути, вона не кричить та не розмахує над поверхнею води руками – тобто все відбувається не так, як зазвичай показують у кіно.

“Ми неодноразово наголошуємо на тому, що, коли людина починає тонути, усі зусилля її організму направлені на те, щоб набрати якомога більше повітря та менше його витрачати, а ще – менше робити рухів. Тобто, зазвичай людина тоне тихо“, – почала розповідати пані Наталя.

 Джерело: bessarabiainform