Молодший лейтенант Олег Петрович Кузьмінчук разом з побратимами з військової частини НГУ 3058 м. Ізмаїл відправився на ротацію до Маріуполя у грудні 2021 року, однак через п’ять місяців потрапив у російський полон. Історію нацгвардійця Бессарабія.UA розповіла його дружина Діана Кузьмінчук.

Олег родом з села Борисів Ізяславського району, що на Хмельниччині. Військову службу  розпочав у 2017 році, деякий час працював у патрульній роті Нацгвардії. У місті Одеса він познайомився з майбутньою дружиною Діаною, яка навчалася в університеті внутрішніх справ, дівчина родом з Арцизької громади.

Закохані одружилися у 2020 році, через деякий час Олег перевівся на службу у військову частину 3058 НГУ, що розміщена у місті Ізмаїл.

Молода родина оселилася за місцем його роботи. Саме тут подружжя планувало будувати спільне майбутнє.

Однак з чотирьох років подружнього життя дружина два з половиною виборює свого коханого з ворожого полону. “У березні 2022 року батальйон, в який входили 33 військовослужбовці, мав повертатися до Ізмаїла. Однак через вторгнення Олег та побратими залишилися для оборони Маріуполя. 24 лютого о 4:20 він повідомив про вторгнення. Потім телефонував раз у два-три дні”, – розповідає Діана Кузьмінчук.

Дзвінки тривали 10 секунд, але молодший лейтенант встигав повідомити про становище. Бійці намагалися триматися разом та підтримувати один одного. Та, на жаль, під час пекельних боїв за Маріуполь 18-й окремий батальйон зазнав втрат.

Перебуваючи вже в оточенні військових рф, на заводі “Азовсталь” Олег Кузьмінчук взяв на себе відповідальність за особовий склад, оскільки капітан був на інших позиціях.

Молодший лейтенант виходив на зв’язок лише декілька разів, його телефон був розбитий, повідомлення надходили з номера побратима.

“У ніч на 17 травня він написав, що набере за декілька днів. Вже потім, коли була інформація про те, що українське командування віддало наказ командирам підрозділів, які перебувають на “Азовсталі”, зберегти життя особового складу, стало зрозуміло, що він потрапив у полон і на цьому наш зв’язок обірвався”, – згадує дружина.

Відтоді Діана отримала від чоловіка лише один лист із загальними фразами. Представники рф намагалися маніпулювати дівчиною, надсилали їй фото та відео чоловіка у пригніченому стані.

У 2024 році нарешті у списках обміну військовополоненими були побратими її чоловіка з військової частини НГУ 3058 міста Ізмаїл, у яких можна було дізнатися хоч якусь інформацію про стан Олега Кузьмінчука.

Як стало відомо, його перевезли з Оленівки до колонії у місті Борисоглібськ Воронезької області. Подальша доля військовослужбовця невідома.

Боротьба за нацгвардійця не припиняється ні на мить. Разом з іншими  родинами захисників Маріуполя Діана Кузьмінчук бере участь в акціях, мітингах, зустрічах з командуванням.

Вдома на Олега чекають дружина, батьки, сестра з родиною, близькі та друзі. Їх усіх об’єднує одна мрія – звільнення військовослужбовця з полону та його повернення на українську землю.

Джерело: Бессарабія.UA