Сектор водної поліції – відносно молодий підрозділ Ізмаїльського райвідділу Національної поліції, його робота розпочалася у 2021 році. Штат включає лише чотирьох співробітників. Їхнє завдання – протягом року убезпечувати громадян на водоймах Ізмаїльського району, протидіяти браконьєрству та незаконному видобутку надр. Цього року команда водної поліції вперше отримала патрульний катер, що полегшило та зробило ефективнішою її роботу.

Очолює сектор старший лейтенант Володимир Чумаченко, до своїх обов’язків він приступив у листопаді 2023 року. До цього працював старшим інспектором водної поліції у Білгороді-Дністровському, у Нацполіції ж загалом служить 15 років. Журналістка інтернет-видання «Махала» зустрілася та поспілкувалася з Володимиром Чумаченком у Вилковому – безпосередньому місці його роботи.

Співрозмовник розповів, що коли почав працювати в Ізмаїльському райвідділу, підлеглих у нього не було. Колишні співробітники сектору пішли на пенсію. Тому було дуже важко, працював сам, без катера, без дрона та тепловізора. У разі потреби (коли інформація про вихід браконьєрів була 100-відсотковою) до роботи залучав співробітників Ізмаїльського прикордонного загону, морської охорони, державної екологічної інспекції або ж робітників спеціального товарного рибного господарства (СТРГ). Незважаючи на труднощі, Володимиру вдалося з початку цього року відкрити 19 кримінальних справ з браконьєрства.

І тільки в липні до штату додали ще двох інспекторів, одне місце залишається вакантним.

«Завдяки зусиллям начальника Ізмаїльського райвідділу Віктора Герасименка вдалося нарешті знайти у команду ще двох співробітників. Хочемо взяти ще одну людину, яка займатиметься оформленням документів. У нас немає на це часу, наша робота полягає у русі, – каже Володимир. – Коли я був один, практично не відпочивав. Треба було напрацьовувати та напрацьовувати. З приходом хлопців можу трохи чергуватись. Поставив їм уранці завдання, а сам займаюся вирішенням адміністративних питань. Вночі ми працюємо разом».

До зони відповідальності водної поліції Ізмаїльського райвідділу входять річка Дунай від нульового кілометра до Рені, а також придунайські озера – Кугурлуй, Ялпуг, Кагул, Китай, Катлабух та половина озера Сасик (воно поділено на Ізмаїльський та Білгород-Дністровський райони).

«Основне завдання – це запобігання браконьєрству червонокнижних та контроль вилову дунайського оселедця. За квотами підприємству дозволяють виловлювати 3 тонни оселедця, а за фактом вони браконьєрськими сітками виловлюють по 5, 10 тонн. Тому до Рені “дунайка” практично не доходить. Цього року, коли була заборона щодо «дунайки» на 10 днів, ми намагалися контролювати. За цей час оселедець піднявся трохи вище Дунаєм, і там рибалки могли його ловити, – розповідає керівник водної поліції. – На придунайських озерах теж дуже розвинене браконьєрство. Директори СТРГ намагаються трохи зарибляти водоймища, але вони не справляються з браконьєрством. Зараз особливо критична ситуація на Катлабуху, звідти вивозять і раків у дуже великій кількості».

На запитання журналістки “браконьєри – це найчастіше хто?” Володимир Чумаченко відповів так:

– Браконьєрничають найчастіше колишні промисловці, які знають, де знаходиться риба, знають, де можна вийти так, щоби не зловили. Це що стосується озер. Якщо говорити про Вилкове, то це діючі промисловці. Вдень вони працюють офіційно, вночі неофіційно. Виходять на своєму промисловому човні. Улов здають на чорному ринку, схема тут дуже добре налагоджена.

Коли я тільки-но почав працювати, не міг зрозуміти, яким чином браконьєри дізнаються, коли я вийшов на воду. Коли ж на воді побачив людину з сусіднього номера, яка щоранку зі мною віталася, мені все стало зрозуміло.

На початку квітня сектор водної поліції отримав патрульний катер. У комплекті до новенького судна йшли ще прилад нічного бачення, тепловізор та фарошукач, які теж дуже допомагають у роботі.

Катер було отримано в рамках європейського грантового проекту «CBC-SAFETY — Попередження та боротьба з організованою злочинністю та поліцейська співпраця через транскордонні центри на кордоні Румунія-Україна».

Нагадаємо, що в рамках зазначеного проекту в Ізмаїлі було створено Транскордонний центр із запобігання та боротьби з організованою злочинністю на вул. Соборній, 38, встановлені ультрасучасні SMART камери по місту, а для Ізмаїльського райвідділу Нацполіції було закуплено мобільну криміналістичну лабораторію, три спеціалізовані патрульні машини та патрульний катер.

Отримане моторне судно вироблено українською компанією Fursill. Воно працює на безшумному бензиновому двигуні, має чотири посадочні місця, керується через монітор чи пульт, оснащене ехолотами, має зв’язок із морським сполученням. Одним із зручних ноу-хау катера є електроякір. Це електромоторчик, який працює з течією води таким чином, щоб катер завжди залишався в точці, заданій на моніторі.

Володимир зазначає, що судно дуже хороше, єдина його незручність – це арка з мигалками, яка не дозволяє близько підходити до берега в місцях, де ростуть верби. Але міняти щось у конструкції не можна, оскільки катер знаходиться на гарантії. З цієї ж причини він обслуговується лише на конкретному підприємстві.

Локально судно заякорюється на Дунаї. Місця, де його можуть зберігати, охороняються фірмами, з якими було укладено договори. Катер знаходиться під постійним відеоспостереженням.

“На озеро ми його не випускаємо, бо це непрактично. Нема де скидати. На озерах працюємо спільно з охороною СТРГ на їхньому судні», – уточнює Володимир.

Нещодавно керівництво придбало для патрулювання водної гладі ще й дрон, за допомогою якого зверху можна буде виявляти як човни браконьєрів, так і тих, хто сидить у засідці.

«Була ситуація на Катлабуху. Я чекав на березі браконьєрів, які виловлювали раків. Вони мали ось-ось причалити до берега. Катера в нас тоді не було. Я спостерігав за порушниками у тепловізор і бачив, що вони прямували до берега. Випадково повернувся праворуч і побачив чоловіка теж із тепловізором, який стояв на шухері. Він крикнув спільникам, щоб ті не підходили. Рибаки розвернулися та пішли… А ось тепер за допомогою дрону ми зможемо побачити і човен, і агентів», – каже Володимир Чумаченко.

За словами співрозмовника, у роботі доводиться прораховувати дії порушників на кілька кроків уперед, щоб бути непередбачуваними для них.

«Коли був останній дощ, ми ризикнули вийти на воду, бо я знав, що в таку погоду ніхто за мною не стежитиме. Коли з Ізмаїла на катері ми потихеньку прийшли у Вилкове, вони очманіли. Тоді ми затримали промисловця, який займався браконьєрством. Він мав документи, реєстрацію, але його човен був з перебитими номерами від іншого підприємства. Риба була у мокрих та важких сітках, викинути за борт її не встигли. Зазвичай браконьєри рибу вибивають із сіток та складають у ящики. Коли бачать, що йде водна поліція, швидко скидають. Щоправда, скидають маленьку та середню, а ось велику ніколи не викинуть. Жадібність губить людину», – каже правоохоронець.

У разі затримання порушників водні поліцейські оформлюють адмінпротокол, у якому прописується сума збитків. Якщо її достатньо для відкриття кримінального провадження, викликають оперативно-слідчу групу.

Браконьєрський улов оглядають. Якщо риба ще здатна жити у воді, її під відеозапис випускають у водойму. Якщо сенсу випускати вже немає, рибу передають приватному підприємству «Клест ЛТД», з яким ГУНП уклало договір. Підприємство її заморожує та протягом доби чекає на рішення суду. Якщо останній вирішує, що рибу потрібно реалізувати, «Клест ЛТД» її продає за встановленими таксами, а отримані кошти перераховує до держбюджету.

Сітки та човен відправляють на штрафмайданчик також до рішення суду. Як правило їх продають, а вирученими коштами покривають суму завданих збитків. Цим також займається ПП «Клест ЛТД».

Зазвичай браконьєри, які потрапили до рук правоохоронців, хоч і з болем у серці, але без опору розлучаються з уловом та інвентарем. Але бувають і винятки. Один такий випадок прийшовся і на практику Володимира.

«Це сталося у Болградському районі, у селі Виноградівка. Я не був готовий до цього. Мене схопили четверо, вибили з рук телефон, він упав у воду. Схопили і мого напарника. Браконьєри викинули рибу, сітки та пішли», – згадує співрозмовник.

Відзначимо, що складання протоколу та компенсація збитків не тривають нескінченно для тих, хто не може зупинитися. Послідовність епізодів призводить вже до позбавлення волі. За словами Володимира, один із порушників, якого йому вдалося затримати у спільному рейді з прикордонниками, вже відбуває свій термін.

Чи вдасться Володимиру Чумаченку та його команді зламати налагоджену десятиліттями схему браконьєрства, сказати складно. Але, як мінімум, робити свою недобру справу порушникам тепер однозначно буде складніше.

Джерело: mahala