У Чорному морі виявлено понад 80 нових видів, які мігрували з Середземного моря внаслідок зміни клімату, що створює серйозні проблеми для всього рибного сектору з точки зору його майбутнього розвитку. Саме ці факти стали приводом для останнього засідання Чорноморської консультативної ради (Консултативния съвет за Черно море, КСЧМ). Про це журналістам Maritime.bg розповів голова організації доктор Йордан Господінов.

Великий інтерес викликала тема фокус-групи КСЧМ, форум якої проходив у Констанці: «Адаптація рибальства в Чорному морі до зміни клімату: моніторинг екологічних змін у ньому, вплив на рибні ресурси та заходи для громад і галузі».

У зустрічі, окрім представників рибної галузі, взяли участь багато науковців з обох країн-членів ЄС – Болгарії та Румунії, представники Міністерства сільського господарства та продовольства, Виконавчої агенції з рибальства та аквакультури (Изпълнителна агенция по рибарство и аквакултури, ИАРА) та відповідного румунського агентства, Генерального директорату з морських справ та рибальства Європейської комісії (DG MARE), а також Генеральної комісії з рибальства в Середземному та Чорному морях (GFCM).

Доктор Господінов пояснює, що проблема впливу зміни клімату на екологічний стан, а отже, і на рибні ресурси Чорного моря, стає дедалі серйознішою.

«Вчені з обох країн представили багато інформації про те, як змінюється клімат, як це впливає на види риб в Чорному морі та що потрібно робити рибалкам, щоб вижити. Загальний висновок полягає в тому, що потрібно провести ще багато спостережень за морем, оскільки в наступні 10 років очікуються ще серйозніші зміни, які призведуть не лише до змін видів, але й до ще більших труднощів для сектору», – сказав доктор Господінов.

За його словами, наразі продовжується потепління, яке за останні 10 років ознаменувалося підвищенням середньої температури води на 0,67 градуса. Це призводить до так званої медитеріанізації, тобто воно стає схожим на Середземне море, та спричиняє міграцію видів звідти до Чорного моря.

На форумі румунські вчені оголосили, що незабаром опублікують список із 80 нових видів, виявлених у Чорному морі. Це не лише риби та мідії, а й ракоподібні, молюски, планктон тощо.

У будь-якому разі, нові види змінюють екологічне середовище, що, на думку вчених, пов’язано переважно з глобальним потеплінням, яке вже не зупиниться. Підвищення температури також призводить до появи великої кількості планктону, що повністю змінює екологічну систему, оскільки забирає кисень з води. Також спостерігається різке збільшення кількості медуз, які заважають рибальству.

За словами, поява гребінчастої медузи Mnemiopsis leidyi додатково навантажує систему, оскільки вона поїдає планктон – джерело їжі шпротів (лосося, анчоусів).

«Вчені стурбовані тим, що рибальському сектору стане дедалі важче вижити, оскільки види швидко змінюються. Щоправда, рапан, який також став загрозою для мідій, вже став економічною сировиною. Те саме може статися з іншим новачком – американським блакитним крабом. А також із потраплянням у Чорне море нових видів, таких як лящ та морський окунь. Виявляється, їм зовсім не важко адаптуватися до нашого моря. Румунський інститут представив дані про експерименти, проведені протягом року з вирощування ляща, морського окуня, форелі та японських устриць, привезених з Мармурового моря. Виявилося, що у водах Чорного моря вони дали на 30-40 відсотків більший приріст», – додав він.

Йордан Господінов каже, що море дуже швидко змінюється, і рибний сектор має адаптуватися до цих змін: з точки зору сіток, технологій, методів лову. Однак це неможливо зробити без застосування науки.

«Я запросив рибний сектор долучитися до досліджень вчених. Бо насправді ми, рибалки, щодня спостерігаємо вплив на види в морі, на їхній спосіб виживання. І, за словами вчених, у наступні 10 років, з подальшим потеплінням, ми станемо свідками ще більшої кількості нових видів, які не є специфічними для нашого моря; вони прибувають і швидко адаптуються», – наголосив він.

Доктор Господінов розповів про те, як північний сусід Болгарії – Румунія  запровадив заборонні зони в морі, аби спостерігати за виживанням видів. Там, де води глибокі – до 40–50 метрів, були великі поклади мідій, які підтримували трофічний (харчовий) ланцюг для камбали та осетрових риб.

«Рибалкам буде дедалі важче, якщо вони не переорієнтуються на аквакультуру», – також сказав голова Консультативної ради.

Болгарські та румунські вчені категоричні: єдина альтернатива – розведення риби в морі. Більше того, кажуть, за офіційними даними, у 2023 році вперше у світі вилов риби з суден був меншим, ніж вилов аквакультури: загалом на аквафермах було вирощено 127 мільйонів тонн риби, тоді як у морі виловлено 88 мільйонів тонн.

І ця тенденція поглиблюється зі збільшенням споживання риби в морських країнах.

«З таким скороченням рибальства, постійним скороченням рибних запасів та обмеженнями, що запроваджуються, зростанням цін на паливо, необхідно знайти спосіб збалансувати ринок. Наразі ми імпортуємо види, які вирощуються в інших місцях, і наше море залишається невикористаним.

У Румунії у 2025 році було прийнято закон про аквакультуру, щоб забезпечити сталий розвиток сектору. І тепер дозвіл на вирощування аквакультури видається за 5–6 місяців, тоді як у Болгарії це іноді займає два роки», – сказав Господінов.

До речі, зміни, які спостерігаються та роблять сектор дедалі складнішим для існування (вже спостерігається відтік молоді з нього), пов’язані не лише з потеплінням води зі зміною клімату. Відбуваються також зміни в самих водних басейнах.

«Ми вже не раз били на сполох щодо надмірного використання азотних добрив в сільському господарстві, що призводить до евтрофікації моря – цвітіння великої кількості планктону. Кілька років поспіль ми спостерігаємо, як Чорне море стає бірюзово-блакитним. Це щось, що раніше відбувалося навколо островів унизу в Греції, а тепер Чорне море також змінило свій вигляд. І вчені повинні сказати, що відбувається і що відбуватиметься надалі», – сказав він.

«Брюссель хотів, щоб ми якомога швидше надали їм наші рекомендації та думки, оскільки ця тема дуже важлива. Чорне море відрізняється від усіх інших, а щодо Середземного моря у них більше спостережень, і немає жодної проблеми. А тут у нас дуже не малий сектор: 1740 морських риболовецьких суден, понад 20 заводів уздовж морського узбережжя. Цілі родини потомствених рибалок заробляють на цьому на життя. Занепад у секторі головним чином пов’язаний зі зниженням економічних вигод, і висновок форуму полягає в тому, що це можна подолати за допомогою заходів щодо його адаптації до нових умов», – також наголосив доктор Господінов.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: Південь сьогодні