Служба інформації та безпеки (СІБ) Молдови та Агентство військової інформації представили доповідь «Ковбасна: відокремлюючи міфи від реальності». За їхньою оцінкою, зараз на складі в Ковбасній (Придністров’я) знаходиться близько 14 тисяч тонн боєприпасів, хоча раніше зазвичай називалася цифра близько 20 тисяч тонн. Із цих 14 тисяч безпосередньо вибухова речовина становить приблизно 2,8 тисячі тонн. Решта ваги припадає на металеві корпуси, упаковку та інші компоненти. Дані дослідження оприлюднив сайт locals.md, передає видання «Південь сьогодні».

Склад розташований у придністровському регіоні приблизно за два кілометри від кордону з Україною. Його охороняє Оперативна група російських військ. Кишинів вважає присутність цієї групи на території Молдови незаконною і вимагає виведення російських військ та утилізації боєприпасів, що залишилися.

Сама доповідь присвячена не стільки інвентаризації самого складу, скільки спробі оцінити, що насправді станеться в разі вибуху і наскільки обґрунтовані багаторічні заяви про катастрофу регіонального масштабу.

Головний висновок авторів доповіді: склад справді становить небезпеку, передусім для найближчих територій, однак сценарій одночасного вибуху всього арсеналу, що там знаходиться, вони вважають практично неможливим. Порівняння потенційної аварії в Ковбасній з вибухом ядерної бомби автори називають технічно необґрунтованими.

Скільки боєприпасів знаходиться в Ковбасній

Склад з’явився в Ковбасній ще в 1949 році як артилерійський склад №1411 Радянської армії. Після розпаду СРСР він перейшов під контроль російської 14-ї армії, а сьогодні, як йдеться в доповіді, фактично контролюється російською федерацією і охороняється Оперативною групою російських військ.

У 2001–2004 роках під наглядом ОБСЄ з Ковбасної вивезли або знищили близько 22 тисяч тонн боєприпасів. Потім процес зупинився.

Зараз молдовські спецслужби оцінюють запаси, що залишилися, приблизно в 14 тисяч тонн. Переважно йдеться про застарілі боєприпаси, нормативні терміни зберігання яких уже минули. За розрахунками авторів дослідження, безпосередньо на вибухові речовини припадає приблизно 2,8 тисячі тонн. Близько 80% загальної маси становлять металеві корпуси снарядів, упаковка та інші невибухові компоненти.

Ще менш як дві тисячі тонн, імовірно, припадає на навчальні матеріали, сигнальні патрони та інші допоміжні запаси.

Звідки взялася нова оцінка

Доповідь не є результатом нової фізичної інспекції складів. Після останнього візиту представників ОБСЄ у 2006 році міжнародного доступу до об’єкта практично не було.

Тому нинішню оцінку фахівці будували одразу на кількох типах інформації: звітах ОБСЄ, супутникових знімках, відкритих джерелах, агентурних даних, перехоплених комунікаціях та електронних сигналах. Крім того, аналізувалася військова активність на лівому березі Дністра за минулі роки.

Таким чином, цифра в 14 тисяч тонн — розрахункова оцінка, а не результат безпосереднього перерахунку боєприпасів, що знаходяться всередині складів.

Як влаштований склад

Одна з найбільш докладних частин доповіді присвячена устрою самого комплексу.

Його загальна територія становить близько 132 гектарів, а периметр — приблизно п’ять кілометрів. Безпосередньо технічна зона зберігання займає близько 1,03 квадратного кілометра.

На ній розташовані 42 окремі сховища, що знаходяться на відстані приблизно 80–200 метрів одне від одного.

Сховища бувають трьох типів: наземні, напівзаглиблені та підземні бункери. Між ними знаходяться земляні насипи та інші природні й штучні перешкоди. У додатках до доповіді опубліковані супутникові схеми території та фотографії різних типів складських приміщень.

Саме ця структура, на думку авторів дослідження, є принципово важливою для оцінки потенційної аварії. Боєприпаси не лежать однією величезною масою, яка здатна вибухнути одночасно.

Що станеться, якщо на складі почнуться вибухи

Для оцінки можливих наслідків фахівці використали методику UN SaferGuard, інженерні розрахунки та моделювання поширення ударної хвилі.

Автори вважають найбільш реалістичним сценарій, за якого спочатку відбувається вибух або пожежа в одному зі сховищ, після чого можливі вторинні детонації та поширення вогню на сусідні об’єкти.

Тобто йдеться про серію вибухів і пожеж, які можуть тривати тривалий час, а не про один одночасний вибух усіх 14 тисяч тонн боєприпасів.

У доповіді також зазначається, що самі конструкції сховищ, земляні насипи та відстані між ними мають частково стримувати поширення ударної хвилі та перешкоджати ланцюговій детонації.

Яку територію може зачепити аварія

Згідно з моделюванням, найсерйозніші прямі наслідки можливого вибуху будуть зосереджені приблизно в межах двох кілометрів від місця первинної детонації.

Основною небезпекою автори називають не лише ударну хвилю, а й розліт металевих фрагментів, елементів боєприпасів та уламків інфраструктури. Вони також допускають забруднення повітря та локальні наслідки для довкілля.

Окремо в дослідженні аналізується рельєф місцевості. Склад розташований вище за багато навколишніх населених пунктів, а горбиста місцевість, схили та лісосмуги, за розрахунками фахівців, додатково послаблюють ударну хвилю.

Найближчим населеним пунктом у доповіді названо Андреєни, адміністративна межа якого знаходиться приблизно за два кілометри від крайньої частини складського комплексу. Автори вважають, що масштабні руйнування за межами території складу за найбільш реалістичного сценарію малоймовірні.

Чому автори сперечаються з порівнянням із Хіросімою

Значна частина документа присвячена розбору твердження, яке циркулює вже багато років: нібито вибух у Ковбасній може бути зіставним за потужністю з ядерним вибухом у Хіросімі.

У доповіді згадується дослідження Академії наук Молдови 2005 року, де фігурувала оцінка, зіставна з 10-кілотонним ядерним вибухом, а також можливість землетрусу магнітудою 7,5.

Автори нового дослідження вважають таку модель помилковою одразу з кількох причин.

По-перше, вона фактично змішує загальну вагу боєприпасів із кількістю вибухової речовини, що міститься в них. По-друге, передбачає практично одночасну детонацію всього арсеналу. Але боєприпаси знаходяться в десятках рознесених між собою споруд.

Для перевірки своєї моделі фахівці порівняли Ковбасну з реальними великими вибухами військових складів у Болгарії, Чехії, Україні та росії — зокрема в Балаклії, Ічні та Торопці. У цих випадках на об’єктах іноді знаходилося значно більше боєприпасів, ніж зараз, імовірно, знаходиться в Ковбасній.

Загальний сценарій був іншим: пожежа, серія окремих вибухів, розліт боєприпасів і поступове поширення вогню, а не миттєва детонація всього складу.

Головний висновок доповіді

Автори дослідження не стверджують, що склад безпечний. Вони визнають ризик для жителів найближчих населених пунктів Молдови та України, особливо з огляду на вік боєприпасів і відсутність незалежного доступу до об’єкта.

Однак вони пропонують розглядати Ковбасну як керований локальний ризик, а не потенційну катастрофу регіонального масштабу.

Як подальші кроки в доповіді називаються поступове скорочення запасів, незалежна інспекція складу, посилення фізичної безпеки та постійний моніторинг.

Водночас документ має і виражену політичну частину. Його автори стверджують, що перебільшення масштабів можливої катастрофи використовується російською владою в інформаційних цілях і для обґрунтування збереження російської військової присутності в регіоні. Це саме позиція авторів доповіді, викладена в її висновку, а не результат технічного моделювання наслідків вибуху.

Джерело: «Південь сьогодні»