25 червня бізнес та влада сіли за один стіл, щоб без прикрас проговорити гострі болі: від кілометрових заторів у Паланці до кадрового голоду в полях та захмарних цін на мінеральні добрива. Регіональна рада підприємців за ініціативою ГО «Аграрії Одещини» провела спільну нараду з керівництвом Одеської обласної військової адміністрації. Тут не шукали винних — тут шукали реальні, працюючі рішення на стику економіки та безпеки нашого регіону. У Регіональній раді підприємців детально розповіли, як проходив діалог.

На порядку денному стояло чотири питання, від яких залежить, чи буде взагалі кому збирати врожай цього року, куди його везти і за які кошти засівати поля на наступний сезон.

Траса М-15 та пастка в Паланці

Дорога в об’їзд ділянки траси М-15 (в районі Паланки) є стратегічною необхідністю для Одещини. Наразі ділянка автомобільної дороги Одеса — Рені проходить територією Молдови. Це створює постійні затримки через прикордонний контроль, черги, митні формальності та обмеження для транзиту українських вантажів. Створення альтернативного маршруту, розблокує логістику півдня Одещини, з’єднає порти Дунайського кластера з Одесою без перетину кордону та прискорить доставку агропродукції.

Проте Служба відновлення інфраструктури вже два роки чекає грошей на передпроєктні дослідження, зазначають У Регіональній раді підприємців.

Анатолій Зайченко, голова Регіональної ради підприємців, зауважив:

«Ми маємо почути конкретні терміни. Скільки ще бізнес та люди чекатимуть на альтернативний шлях? Нам потрібно чітке розуміння, чи можна здешевити проєкт, скоротивши естакадну частину. Бізнес готовий подати свої пропозиції».

Заступник начальника ОВА Дмитро Радулов погодився з цією проблемою, бо сам регулярно їздить цією дорогою та, за його словами, так само стоїть в чергах. Але посадовець зазначає, що це дорога державного значення на балансі Служби відновлення. Місцеві бюджети це будівництво не витягнуть, потрібне фінансування від донорів або з держбюджету.

Алла Стоянова голова ГО «Аграрії Одещини» акцентувала увагу на ще одному аспекті – відсутністі мобільного укриття:

«Щодо укриттів на КПП — стаціонарні сховища там будувати зараз немає сенсу, а ось мобільні модулі потрібні».

Одеська обласна військова адміністрація розгляне можливість включення до бюджету на наступний рік питання фінансування передпроєктних робіт щодо будівництва дороги в об’їзд Паланки. Це дозволить отримати точні інженерні розрахунки. Разом з тим, безпекове питання вирішують уже зараз — ОВА ініціює встановлення мобільних залізобетонних модульних укриттів на КПП «Паланка» для захисту під час повітряних тривог.

Сезонне бронювання: жінки в полях та кадровий голод

Стандартна квота у 50% для аграріїв у пік жнив — це шлях до втрати врожаю. Техніка коштує мільйони, а садити за кермо комбайнів просто немає кого.

«Кадрова криза шалена. В овочівництві на полях зараз бригади по 200 людей, і це суцільно жінки та дівчата. Але навіть там потрібні чоловіки, щоб банально носити й вантажити важкі ящики! Постанова №76 дає можливість збільшувати квоту до 100% на територіях можливих бойових дій, але по факту наші аграрії отримують відмови. Пропозиція одна: щоб профільний департамент звернувся з проханням запровадити підвищені квоти на період збиральної кампанії і спрямував відповідне клопотання навіть до уряду», – сказала Алла Стоянова.

На це директор Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації Олексій Дмитренко свідповів, що нові критерії ОДА вже розробила. Наступного тижня їх запустять. Але посадовець зазначив – щодо сезонного збільшення квот уряд та «Дія» технічно не мають інструменту для гнучкої зміни лімітів під календарні місяці. Проте якщо бізнес наполягає — ОВА напише ще одне звернення на Кабмін.

Одеська ОДА бере на себе зобов’язання вже з наступного тижня оприлюднити та запустити нові регіональні критерії критичності для агропромислового комплексу, а також оперативно підготувати та направити офіційне клопотання до Кабінету міністрів України щодо нормативного впровадження гнучких сезонних квот бронювання до 80% на період проведення польових робіт.

Безпека портів

Порти Одещини — під щоденними атаками. Ворог б’є прямо по цивільних суднах, намагаючись задушити зерновий коридор.

Юрій Дімчогло власник ПК Орлівка, член Координаційної ради ЕВА Одеса підкреслив:

«Наше підприємство атакували чотири рази. Ми купуємо дрони за власні кошти, передаємо військовим. У нас на пальцях однієї руки можна порахувати компанії, які реально фінансують ППО, а решта десятки операторів просто стоять поруч і нічого не роблять. На фронті якщо один підрозділ дав слабину — рушиться весь фронт. Потрібна солідарна відповідальність всього портового бізнесу».

Перша заступниця голови Ради підприємців та очільниця Південноукраїнського офісу EBA Катерина Морозова запропонувала, щоб Адміністрація морських портів України підтримала бізнес і такоє фінансувала безпекову статтю портів, без введення нових податків на компанії:

«Ми обговорювали транспортні треки. АМПУ акумулює величезні кошти від портових зборів, які йдуть у держбюджет. Нам потрібно, щоб ОВА підтримала бізнес і ці надлишки перерозподілялися на безпекову статтю самих портів, без введення нових податків на компанії. Пропозиція чітка: ми маємо офіційно звернутися до АМПУ та Мінінфраструктури з вимогою законодавчо дозволити спрямовувати до 10% від загального портового збору напряму на фінансування оборони та ППО портового кластера Одещини».

Голова робочої групи з корпоративної безпеки ЕВА Одеса Валерій Шнуренко зазначив, що координація дій дійсно є проблемою. І це питання треба врегулювати хоча б на регіональному рівні.

Вапняково-аміачна селітра: бюрократична пастка для фермера

Це класичний приклад того, як безпековий радикалізм шкодить регіональній економіці. Заборонивши перевалку всього спектра аміаковмісних речовин через воєнні ризики, під санкції підвели вапняково-аміачну селітру (ВАС). Хімічно цей продукт є повністю вибухобезпечним і не здатний до детонації на відміну від чистої селітри. Наслідком помилки став дефіцит добрив, зростання внутрішніх цін на користь заводів-монополістів та втрата транзиту — тепер 90% мінерального імпорту йде через іноземні порти Румунії та Молдови, а український фермер переплачує до 100 євро на кожній тонні. Вихід із глухого кута — запуск тестової перевалки ВАС.

«Покажіть мені хоча б один документ, де написано, що ВАС небезпечна? Його немає в природі! Коли готували обмежувальний наказ, питання пропрацювали неякісно і зачепили ВАС «за компанію». В результаті в країні шалений дефіцит добрив — ми не отримуємо і десятої частини від потреби в мільйон тонн. Наші заводи не покривають цей обсяг. Дефіцит вивів ціни в космос: селітра вже по 26 тисяч гривень за тонну, карбамід — за 40 тисяч! Такого ніколи не було. Виключення ВАС із наказу миттєво зб’є ціни та врятує врожайність на виснажених землях», – обурилася Алла Стоянова.

Юрій Дімчогло прокоментував ситуацію з добривами:

«Через закриття портів добрива подорожчали на 80–100 євро на тонні, і за це платить наш фермер із власної кишені. Натомість 90% імпорту зараз забирають іноземні порти Джурджулешти та Галац, заробляючи на нас. Ми офіційно запропонували дві точки, які повністю віддалені від міст та населених пунктів згідно з вимогами безпеки. Дайте політичне рішення ОВА, нехай ВМС та ДСНС запустять їх хоча б у тестовому, пробному режимі під своїм контролем! Чому ми возимо вантажі до себе додому через сусідів?».

Дмитро Радулов підкреслив, що на ціни впливає світова вартість газу, Ормузька протока та заяви Трампа, а не лише наказ. Але ОВА повністю підтримує аграріїв та пообіцяв, що офіційну та обґрунтовану відповідь на усі запитання буде сформовано протягом двох тижнів.

Нарада завершилася конкретними рішеннями. Офіційні звернення щодо 10% портового збору на ППО та сезонного бронювання до 80% їдуть до Кабміну. По вапняково-аміачній селітрі питання буде розглянуто.

«Діалог відбувся, позиції зафіксовані. Тепер головне — швидкість виконання, бо у жнив та війни свій, дуже швидкий календар», – написали у Регіональній раді підприємців.

Джерело: Південь сьогодні