Ентомологи розповіли, що могло спричинити спалах чисельності сірих коників, чи небезпечні вони для людей і як їхня поява може вплинути на міську екосистему. 

Останніми днями одесити помітили на вулицях незвично велику кількість великих зелених і коричневих коників. Найбільше їх спочатку було в центрі міста, згодом комах почали бачити на Молдаванці, Пересипу та в інших районах. У соціальних мережах їх одразу назвали сараною, однак науковці це спростовують.

Комах дослідили фахівці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Інституту морської біології НАН України. Виявилося, що це коник сірий — звичайний для нашого регіону вид. Утім, науковців здивували час появи дорослих особин, їхня кількість і те, що спалах розпочався саме в центрі Одеси.

Про можливі причини цього явища, його наслідки для міської екосистеми та про те, чи становлять коники небезпеку для людей, Odesa Online розповіли доцент кафедри зоології, гідробіології та загальної екології ОНУ імені І. І. Мечникова Ольга Делі та головний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.

Науковці разом працюють у міжнародному проєкті IASON+, присвяченому, зокрема, дослідженню інвазивних видів.

— Що саме зараз відбувається в Одесі? Чому коників раптом стало настільки багато?

Ольга Делі: Сталося те, що науковці називають спалахом чисельності певного виду. У цьому випадку йдеться про коника сірого.

Точно назвати одну причину зараз ніхто не зможе. Дехто пояснює це теплою зимою та весною, але така версія не зовсім відповідає нашим погодним умовам. Зима була доволі прохолодною, весна — також холодною.

На мою думку, одним із головних чинників стала вологість. Узимку випадав сніг, навесні були дощі. А вологість має велике значення для біологічного циклу цього виду.

Більшість наших комах зимує на стадії яйця. Навесні з яєць виходять личинки, які кілька разів линяють, а потім перетворюються на дорослих особин. Конику сірому потрібно пройти приблизно від чотирьох до шести линьок. Що вища вологість, то швидше відбувається цей процес.

— Тобто погодні умови могли прискорити їхній розвиток?

Ольга Делі: Так. Але цікаво, що дорослі особини з’явилися приблизно на три тижні раніше, ніж зазвичай.

На початку червня ми зі студентами були на практиці на Куяльницькому лимані. Там бачили невеликих, ще безкрилих личинок завдовжки близько двох сантиметрів. Це відповідало нормальному циклу розвитку.

А в місті приблизно в цей самий час уже масово з’явилися великі, дорослі коники, які добре літають. Саме це викликає запитання.

— У соціальних мережах багато хто називає цих комах сараною. Як зрозуміти, що це не вона?

Ольга Делі: Найпростіше подивитися на вусики. У коника вони довгі й тонкі, зазвичай довші за його тіло. У сарани вусики короткі та товстіші.

Забарвлення може бути різним. Є зелені, коричневі особини, а іноді трапляються коники з коричневим тілом і зеленою головою. Це не різні види, а варіанти забарвлення одного виду.

— Сарана була б значно небезпечнішою?

Ольга Делі: Так. Сарана живиться рослинами й під час масових спалахів може знищувати практично всю рослинність — від трави до дерев.

Коник сірий має інший тип живлення. Це переважно хижак, який полює на дрібніших безхребетних: попелиць, жуків та інших комах. Він може переходити на рослинну їжу, але вона для нього не є основною.

Тому історії про те, що ці коники зараз з’їдять усе на город, зелень чи врожай на полях, не відповідають дійсності.

Screenshot

— Чи можуть вони бути небезпечними для людей?

Ольга Делі: На людей вони не нападають. Коли людина підходить, коники намагаються втекти або відлетіти.

Вони можуть вкусити, якщо взяти їх у руки. Це велика комаха з доволі сильним ротовим апаратом, адже їй потрібно роздавлювати хітиновий покрив інших комах. Тому укус може бути неприємним і болісним. Але самі по собі ці коники для людини небезпеки не становлять.

Найкраще правило — просто не брати їх руками й не чіпати.

— Чому вдень їх майже не видно, хоча вранці та ввечері коників дуже багато?

Ольга Делі: У спеку вони ховаються у траві та зелених насадженнях. Висока температура спричиняє втрату вологи, тому вдень комахи менш активні.

Коли ввечері температура знижується, вони виходять, починають полювати й літати. Тоді ж можна почути характерне стрекотіння. Так самці приваблюють самок.

— Якщо коники не знищують рослини, чи означає це, що їхня масова поява взагалі не матиме наслідків?

Ольга Делі: Не зовсім. Для людини ми зараз не бачимо нічого катастрофічного, але будь-який різкий спалах чисельності одного виду впливає на всю екосистему.

Коники почнуть активно поїдати дрібніших безхребетних, тому чисельність деяких із них може зменшитися. Водночас самих коників їстимуть птахи, їжаки та інші тварини. Для них з’явилася велика додаткова кормова база.

У природі все пов’язано харчовими ланцюгами. Якщо різко збільшується чисельність одного виду, змінюється поведінка та чисельність інших. Природа згодом себе відрегулює, але повні наслідки цього спалаху ми зможемо оцінити лише через рік або два.

Юрій Квач: Наприклад, їжаки зараз можуть активніше живитися кониками й менше їсти равликів. Унаслідок цього равликів може стати більше, а вони вже впливатимуть на рослини.

Це лише один із можливих ланцюжків. Саме тому потрібно спостерігати не тільки за кониками, а й за змінами в усій екосистемі.

— Ви працюєте у міжнародному проєкті з вивчення інвазивних видів. Чи була версія, що цих коників завезли до Одеси?

Юрій Квач: Коли вони тільки з’явилися, першою думкою справді була біологічна інвазія. Ми з Ольгою працюємо в міжнародному проєкті IASON+, який, зокрема, займається чужорідними видами, занесеними на нові території.

У цьому випадку все спочатку виглядало саме як інвазія. Найбільше коників було в центрі Одеси, неподалік від порту. У перші дні на околицях міста їх узагалі не спостерігали. Потім вони почали з’являтися в інших районах і вже після цього — за межами міста.

Ми спеціально зібрали живих особин і визначили вид. Виявилося, що це коник сірий, природний для нашої території. Тобто перед нами не новий чужорідний вид.

Але версію, що частину популяції могли звідкись завезти, повністю відкидати поки що не можна.

— Що саме змушує розглядати таку версію?

Юрій Квач: Цей вид трапляється, зокрема, у країнах Середземномор’я. У теплішому кліматі коники могли раніше пройти цикл розвитку й уже стати дорослими. 

У центрі Одеси ми не бачили маленьких особин і не спостерігали, як вони поступово ростуть. Вони з’явилися одразу великими та крилатими. Виникає логічне запитання: де вони перебували на личинкових стадіях?

Можливо, дорослих комах випадково привезли морським транспортом або з вантажами. Можливо, яйця потрапили сюди разом із продукцією. Інший варіант — вони ще торік масово відклали яйця десь у центрі міста, наприклад у районі парку Шевченка, а цього року одночасно з’явилися.

Але поки що це лише версії. Щоб установити походження цієї популяції, потрібні додаткові дослідження.

— Але навіть якщо це той самий вид, чи має значення, звідки саме могли привезти цих коників?

Юрій Квач: Має. У різних географічних популяцій одного виду можуть бути певні генетичні відмінності.

Якщо популяцію з іншого регіону перенесли сюди транспортом, вона може схрещуватися з місцевою. Це явище називають прихованою, або криптичною, інвазією: вид начебто той самий, але на нову територію потрапляє інша його популяція.

Наслідки такого змішування можуть бути різними, тому потрібно з’ясувати, звідки взялися ці комахи та чи справді вони належать до місцевої популяції.

— Чи відомо про подібний спалах в інших районах Одеської області або сусідніх країнах?

Ольга Делі: Масового поширення по Одеській області ми не бачимо. Ми також зв’язувалися з колегами з Румунії — там такого явища зараз немає.

Саме локальність цього спалаху й те, що найбільша кількість комах спочатку була в центрі Одеси, роблять ситуацію незвичною.

Я за своє життя вперше бачу таку кількість коників у місті й у такий ранній період. Зазвичай дорослі особини з’являються ближче до середини літа.

— Що відбуватиметься з ними далі?

Ольга Делі: Нинішні особини вже статевозрілі. Вони спарюватимуться, а восени самки відкладуть яйця в ґрунт. Яйця перезимують, і навесні з них вийдуть личинки.

Якщо наступна весна знову буде вологою та сприятливою, спалах чисельності може повторитися. Теоретично коників може стати навіть більше. Але багато залежатиме від погоди, кількості відкладених яєць, хижаків та інших природних чинників.

— Чи потрібно зараз якось боротися з кониками?

Юрій Квач: Ні. Це природний для нашого регіону вид, тому навмисно знищувати цих комах не потрібно.

Ми поки що не знаємо остаточної причини спалаху. Цілком можливо, що це природний процес, спричинений сукупністю сприятливих умов. Природа поступово відрегулює чисельність: частину коників з’їдять птахи та інші тварини.

Ольга Делі: Не потрібно їх ловити, давити чи обробляти зелені зони хімікатами. Для людей вони не небезпечні, на поля та городи не нападуть.

Краще просто залишити їх у спокої.

— Чи достатньо сьогодні фахівців, які можуть спостерігати за подібними явищами?

Ольга Делі: На жаль, із кожним роком таких спеціалістів стає менше. Раніше працювали служби й цілі установи, які займалися моніторингом чисельності небезпечних або шкідливих видів, визначали місця їхнього поширення та могли прогнозувати можливі спалахи.

Чимало таких структур упродовж останніх років було ліквідовано або скорочено. Коли все спокійно, може здаватися, що вони не потрібні. Але коли виникає подібна ситуація, іноді немає навіть кому швидко й професійно визначити вид.

Тоді в інтернеті одразу з’являється інформація, що це нібито сарана, починається паніка, а люди знищують комах, не розуміючи, з чим мають справу.

Юрій Квач: Спочатку потрібно встановити першопричину нинішнього спалаху, а потім спостерігати за його наслідками. Такі явища потребують системного моніторингу.

Цей випадок добре показує, чому необхідні фахівці та постійні дослідження. Підстав для паніки немає. Але науковці мають стежити за тим, як ця різка зміна чисельності вплине на інші види та на міську екосистему загалом.

Цікаво, що вже після розмови коника знайшли просто в офісі науковців. Вони пояснили, що це «дівчинка» — самка. Після короткої фотосесії її винесли надвір і відпустили у природне середовище.

Джерело: odessa.online