Науковиця про нашестя сарани в Одесі та ризики для сільськогосподарських культур

Науковиця про нашестя сарани в Одесі та ризики для сільськогосподарських культур

У ніч на 21 червня деякі вулиці Одеси заполонили великі комахи, яких мешканці одразу сприйняли за сарану. Учора з посиланням на орнітолога Сергія Курочкіна ми повідомляли, що це коники виду Decticus verrucivorus. Втім, професорка кафедри садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету Ірина Іщенко підтвердила, що йдеться саме про сарану, про що повідомили у «Думській», передає видання «Південь сьогодні».

«Це один з видів сарани — італійська сарана або прус. Питання її небезпеки залежить від того, наскільки масштабно вона буде розповсюджуватися. Також велике значення має те, чи присутня вона за межами міста, безпосередньо на сільськогосподарських угіддях. При суттєвому розмноженні сарана може серйозно шкодити майже усім видам рослинності. Вона є поліфагом, тобто харчується різноманітними рослинами», — каже науковиця.

Професорка зауважила, що цей вид не дуже характерний для нашого регіону. Скоріш за все сарану занесло сильними повітряними потоками з півдня, а можливо й з окупованої частини Запорізької області. Зустрічалися переважно дорослі особини — молодих особин Ірина Іщенко майже не спостерігала.

«Особливість цього виду полягає в тому, що він має тільки одне покоління розвитку на сезон. На відміну від інших комах, які можуть давати кілька поколінь протягом року, цей вид розвивається лише один раз. Протяжність життя особин складає 40-45 діб», — каже Ірина Іщенко.

Найбільшої шкоди, пояснила науковиця, завдають не дорослі особини, а молоді личинки, які активно ростуть і споживають більшу кількість корму. Тому перш за все необхідно слідкувати за появою молодого покоління. Їх чисельність можна контролювати як біологічними, так і хімічними методами. Крім того, більшість сільськогосподарських культур наразі вже перебувають на пізніх стадіях розвитку або підсихають, не всі вони є привабливими для сарани. Потенційними об’єктами харчування залишаються кукурудза, соняшник і плодові культури.

Джерело: «Південь сьогодні»