Що робити, щоб уникнути фінансових втрат, розповів заступник начальника 1-го відділу управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ майор поліції Владислав Паламарчук.

Кіберзлочинці активно використовують фішингові вебресурси, що імітують сервіси обміну валют, онлайн-банкінгу та платформи для переказу коштів. Головна мета таких шахрайських схем – отримати платіжні реквізити користувачів та заволодіти їхніми коштами.

«Шахраї постійно вдосконалюють методи соціальної інженерії та створюють підроблені сайти, які візуально майже не відрізняються від офіційних фінансових сервісів. Саме тому громадянам необхідно бути особливо уважними під час здійснення фінансових операцій онлайн», – наголошує Сергій Паламарчук.

За словами правоохоронця, зловмисники копіюють дизайн, структуру сторінок, логотипи та елементи інтерфейсу відомих фінансових платформ, а також використовують доменні імена, максимально схожі на справжні. Через це користувачам складно відразу помітити підміну.

Найчастіше поширення фейкових сервісів відбувається через рекламні оголошення у соціальних мережах, месенджерах або за допомогою масових розсилок. Потенційних жертв заманюють маніпулятивними пропозиціями на кшталт: «вигідний курс», «миттєвий обмін без комісії» чи «ексклюзивна акція лише сьогодні».

Після переходу на підроблений ресурс користувача просять ввести конфіденційні дані: реквізити банківської картки, CVV-код, одноразові паролі підтвердження чи іншу персональну інформацію. У результаті ці відомості потрапляють до рук аферистів, і ті можуть здійснювати несанкціоновані фінансові операції або безпосередньо списувати кошти з рахунків.

Окрему загрозу становлять фальшиві мобільні застосунки, що маскуються під офіційні фінансові сервіси. Користувачі нерідко завантажують їх із неперевірених джерел або переходять за посиланнями з реклами, не перевіряючи розробника та справжність застосунку. Після встановлення такі програми можуть перехоплювати введені дані, зчитувати інформацію з пристрою або отримувати доступ до банківських застосунків.

Щоб уникнути фінансових втрат та захистити свої банківські рахунки, правоохоронець рекомендує:

* використовувати виключно офіційні банківські застосунки та сервіси, завантажуючи їх з офіційних магазинів та перевіряючи інформацію про розробника;

* уважно перевіряти адресу вебсайту перед введенням будь-яких даних, звертаючи увагу на доменне ім’я;

* не переходити за сумнівними рекламними посиланнями;

* не вводити персональні та платіжні дані на сторонніх або неперевірених ресурсах;

* перевіряти наявність ліцензії та офіційної інформації про фінансову установу.

Нагадаємо: нещодавно кіберполіцейські розповідали про шахрайство з «незабраними» ліками.

Більше інформації про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама» https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-life/shahrajski-shemy. Це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.