Його останній фільм вийшов на Netflix і підкорив міжнародні фестивалі, а найперші роботи стали класикою ще у 80-х роках. У віці 89 років пішов із життя Віллен Новак — людина, яка визначала обличчя Одеської кіностудії понад пів століття.

Епоха Одеської кіностудії

Сумну звістку про смерть легендарного кіномитця та народного артиста України повідомили цієї неділі. Віллен Захарович прийшов на Одеську кіностудію у 1971 році і залишився там назавжди. Субота Онлайн зауважує, що його незмінне професійне кредо «людина великим планом» дозволяло створювати кіно без штучного пафосу — він показував життя з усіма його парадоксами, болем та любов’ю.

Довідка: чим запам’ятався Віллен Новак

Він народився 3 січня 1938 року у селі Глезне на Житомирщині. Після навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого його доля міцно переплелася з Одесою. У творчому доробку майстра — понад десяток картин, які збирали повні зали кінотеатрів по всій країні:

• «Вторгнення» (1980) та «Дві версії одного зіткнення» (1985);
• Пронизлива військова драма «Гу-га» (1989);
• Абсолютні хіти 90-х — «Дике кохання» (1993) та «Принцеса на бобах» (1997), які стали лідерами прокату.

Фінальним акордом великого майстра стала історична драма «Чому я живий» (2021). Сценарій про єврейсько-українську родину в Маріуполі часів Другої світової війни чекав на екранізацію понад 20 років — автор тексту Євген Митько наполягав, щоб картину знімав виключно Новак. Цей фільм зібрав десятки міжнародних нагород і вийшов на платформі Netflix, ставши творчим заповітом режисера.

Український кінематограф втратив одного зі своїх найвидатніших творців, який до останнього подиху залишався вірним справжньому мистецтву.

Джерело: subota