Капітан Сергій Попов на псевдо Нафаня поліг 5 квітня 2022 року поблизу села Новоселівка Запорізької області. Окупанти збили гелікоптер, яким евакуювали важкопоранених із «Азовсталі». Пам’ять захисника України вшанували у дописі Одеської обласної військової адміністрації спільно з Платформою пам’яті Меморіал героїв, передає видання «Південь сьогодні».

Сергій народився 22 листопада 1962 року в Одесі в сім’ї військового. Тому з вибором професії не вагався – пішов шляхом батька. Навчався у військовому авіатехнічному училищі за спеціальністю «технік-авіамеханік гелікоптерів». Потім проходив службу в Німеччині. Згодом отримав диплом ракетника у Військово-повітряній інженерній академії імені Жуковського. Службу продовжив на Чукотці.

«Після розпаду радянського союзу він демобілізувався за станом здоров’я і переїхав до Маріуполя. Там одружився, у сім’ї народилися син і донька. Брат спробував себе у різних професіях. Працював начальником патрульно-постової служби. Деякий час ходив у море на суднах далекого плавання, де його цінували як гарного електромеханіка», – розповіла сестра захисника Тетяна.

Сергій був надзвичайно світлою й доброю людиною з високим почуттям справедливості. Завжди турбувався про підлеглих. Вірив у добро й справедливість, був патріотом. Казав, що присягу дають лише раз – саме тому виїхав із росії.

Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій вступив до лав Національної гвардії України. Брав участь в АТО як командир патрульно-постового відділення.

«Служив на блокпостах разом із побратимами, боронив нашу землю. Захворів на пневмонію та панкреатит. У 2019 році приїхав до мене у Вінницю, де в госпіталі йому видалили жовчний міхур», – сказала Тетяна.

Сергія нагородили почесним знаком «Маріуполь. Відстояли – перемогли» та медаллю «Доброволець».

«Головною його мрією було стати військовим аналітиком: багато слухав новин, аналізував їх, передбачав події. У 2017 році, коли приїжджав до мами з Маріуполя, казав: «Ось побачите, війна дійде й до вас». Ми тоді йому не вірили», – пригадала Тетяна.

З початком повномасштабного вторгнення Сергій воював у складі 109-ї окремої бригади територіальної оборони.

«Брат деякий час працював електриком на «Азовсталі», тому добре знав всі ходи й виходи в підвалах металургійного заводу. Під час бойового завдання дістав осколкове поранення. У підземному шпиталі «Залізяка» на території «Азовсталі» йому ампутували руку і ногу. Брата готували до евакуації. 5 квітня Сергія та інших важкопоранених посадили в гелікоптер. Їх було два – перший долетів до Дніпра, а другий збили росіяни. На борту був мій брат»,– розповіла Тетяна.

Поховали Сергія Попова 25 жовтня 2023 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці. Йому назавжди 59 років.

У захисника залишилися мати, сестра, донька, син, дві онуки та двоє онуків.

Вічна і світла пам’ять Герою Сергію Попову!

Джерело: «Південь сьогодні»