Учора, 28 січня, на узбережжі Одеси — від пляжу «Ланжерон» до 16-ї станції Великого Фонтану — спостерігався масовий викид загиблих довгрилих морських коників (Hippocampus guttulatus). Кількість особин на березі подекуди сягала майже сотні екземплярів на один квадратний метр. Кореспондент Odesa Online з’ясував деталі події у Богдана Гулака, доктора філософії та наукового співробітника Інституту морської біології НАН України. Чим пояснюється викид морських коників на одеське узбережжя саме зараз? Ключовим фактором став потужний шторм південно-східного напрямку, що стався напередодні, 26 січня. Висота хвиль біля Одеси сягала 2,4 метра, що зумовило потужні придонні течії. Взимку метаболізм коників уповільнюється через низьку температуру води (+6…+8 °C). Вони стають малорухливими та вразливими до гідродинамічних навантажень. Крім того, у 2025 році спостерігалася підвищена чисельність популяції H. guttulatus завдяки сприятливим умовам попередніх років, що посилило масштаби загибелі риб під час шторму.

Чи можна назвати цей випадок аномальним явищем?

Масові викиди загиблих морських коників не є рідкісними в Чорному морі, особливо в північно-західній частині, де зимові температури є найнижчими в ареалі виду. Однак масштаб події (щільність викидів від 2 до 92 екземплярів на 1 м²) є помітно вищим за середній. Це не аномалія в сенсі унікальності, але ситуація вимагає моніторингу. Ймовірно, ми спостерігаємо природний механізм корекції чисельності після циклічного спалаху популяції, де зовнішні фактори виступили регулятором системи.

Погода стала ключовим фактором загибелі коників, чи спрацювала сукупність інших причин?

Погода відіграла ключову роль. Шторм південно-східного напрямку, перпендикулярний до берегової лінії, спричинив гідродинамічний стрес: відгінні течії відривали особин від субстрату (наприклад, стебел макрофітів), до якого вони чіпляються хвостами. Низька зимова температура води знижує реактивність виду, роблячи його практично беззахисним. 

Чому шторм став фатальним саме для морських коників, не зачепивши інші види риб?

Hippocampus guttulatus має найнижчу плавальну спроможність серед риб Чорного моря. На відміну від споріднених видів, як-от морські голки (Syngnathus spp.), що здатні витримувати течію, морські коники покладаються виключно на захват хвостом за тонкі водорості. Взимку на глибинах 10–20 м таких укриттів обмаль, а шторм легко їх руйнує. Коники не вміють зариватися в ґрунт або швидко мігрувати на глибину, як це роблять, наприклад, бички чи краби. Коли стихія нищить їхні зимові сховища, коники підпадають під пасивне транспортування до берега, що й призводить до їхньої масової загибелі.

Які екологічні ризики несе масова загибель коників?

Морські коники є частиною трофічної ланки як хижак дрібних безхребетних (наприклад, амфіпод та копепод). Масова загибель може тимчасово знизити тиск на ці популяції, але не призведе до помітних екосистемних зрушень, оскільки вид в ній не є ключовим. Локальна популяція може відновитися за 1–2 роки за сприятливих умов, але повторні події можуть вплинути на генетичне різноманіття. Загалом, екосистема Чорного моря стійка до таких флуктуацій, проте масова загибель виду, занесеного до Червоної книги України, потребує ретельного моніторингу його чисельності для оцінки довгострокових наслідків.

Чи варто мешканцям уникати контакту з винесеними на берег істотами?

Ймовірність токсичного забруднення низька, оскільки не зафіксовано масової загибелі інших видів. Однак, як запобіжний захід, рекомендуємо уникати прямого контакту, особливо дітям та людям з чутливою шкірою, через можливий ризик алергічних реакцій або бактеріального забруднення (розкладання тканин). Не варто збирати зразки без захисних рукавичок.

⚠️Морський коник довгорилий (Hippocampus guttulatus) занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий» і потребує особливого захисту. Якщо ви помітили особини, які подають ознаки життя (наприклад, рухи хвостом, зябрами чи очима), перш за все їх слід акуратно підняти (бажано в рукавичках або мокрій тканині) та негайно випустити назад у море на глибині, де вода спокійна і є тверді субстрати або підводна рослинність — це дасть їм хоч якісь шанси на виживання. 

🚨Збирання, вилов або будь-яке вилучення таких особин (навіть загиблих для сувенірів чи інших цілей) без спеціального дозволу заборонено законом України. Відповідно до Закону України «Про Червону книгу України» та Інструкції про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів, занесених до Червоної книги, таке використання можливе виключно в наукових чи селекційних цілях за наявності дозволу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Порушення тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.

Фото: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу