Останні обстеження узбережжя Одеси (район 9–11 станцій Великого Фонтану) фіксують тривожну картину: масові викиди морських організмів, серед яких аномально висока концентрація чорноморського морського коника – Hippocampus guttulatus. Про це у Фейсбук пише еколог та громадський діяч Владислав Балінський.

Нагадаємо, що про знахідки, які викликають занепокоєння вчених, ми вже розповідали, посилаючись на відео та фото місцевих жителів і Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.

Владислав пише, що на окремих ділянках нарахував до 35 особин на квадратний метр узбережжя. Зазначимо, що екологам траплялися і більш щільно всипані кониками ділянки пляжу.

Балінський зазначає, що за радянських часів через катастрофічне промислове та хімічне забруднення морські коники в Одеській затоці фактично зникли. Це був один із показників глибокої деградації прибережних екосистем.

«Лише з 2017 року я почав регулярно зустрічати їх біля Одеси – і це виглядало як обережний, повільний, але реальний сигнал відновлення моря.

Проте наразі цей поступовий процес стабілізації екосистеми стикнувся з новими викликами повномасштабної війни, що триває вже чотири роки, і море змушене реагувати на наслідки воєнних ударів так само, як реагує на будь-який масштабний техногенний стрес», – ділиться спостереженнями автор допису.

За його словами, виявлення скупчення тіл тварин на певних ділянках Фонтану не означає, що загибель сталася саме тут. Берегова лінія в цій зоні працює як пастка та зона акумуляції. Завдяки системі течій, конфігурації берега та місцевій гідродинаміці, загиблих тварин зносить і концентрує в конкретних точках. Тобто місце, де фіксується масовий викид, і реальна зона впливу можуть бути розділені кілометрами акваторії.

«Вибірковість загибелі виду-індикатора вказує на специфічний тип впливу. Наразі ми розглядаємо кілька версій, серед яких домінує одна. Внаслідок ударів рф по портовій інфраструктурі в морі опинилися тисячі тонн рослинної олії. З часом її частина осіла на дно, забруднивши великі площі бентосу. Під час штормів ці донні відкладення знову піднімаються у придонний шар води. У такому стані вони формують полімеризовані тяжі та згустки, які можуть механічно забивати зябра придонних риб і порушувати дихання.

Ймовірно, цей розлив уже завдав серйозного удару і по організмах-фільтраторах. Ми очікуємо вторинного ураження колоній мідій – одного з ключових природних фільтрів прибережної екосистеми», – озвучує основну на сьогодні версію події Владислав.

Він додає, що аналогічні згустки рослинної олії та загиблі птахи виявлені на 28-му км піщаного пересипу Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження ділянки науковцями 27 січня. Віддаленість викидів від місця аварії (біля 150 км.) свідчить про загальнорегіональний характер забруднення, а не локальну подію.

Є у екологів і вторинна, але важлива версія. Hippocampus guttulatus, тобто морський коник, відомий підвищеною чутливістю до хронічного забруднення важкими металами. Цей чинник необхідно перевірити лабораторно, щоб виключити або підтвердити специфічний токсичний вплив.

Серед можливих факторів також розглядаються сірководневі підйоми, аварійні скиди або прориви очисних споруд. Такі події зазвичай мають менш вибірковий характер, але повинні бути враховані в загальній картині.

«Море сьогодні – це велике поле доказів екоциду, який не залишився в минулому, а триває щодня. Наше завдання –  точно встановити механізми загибелі організмів, що лежать в основі здоров’я всієї Одеської затоки», – резюмує Владислав.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: Південь сьогодні