Вибухи в Рені не бачать, але чують: як живуть під час війни мешканці прикордонного гагаузького села в Молдові
Гагаузьке село Чишмікіой, розташоване всього за 12 кілометрів від українського порту Рені, вже майже чотири роки живе буквально поряд з війною. Вибухів тут зазвичай не видно, але їх добре чути: гуркіт, гул і звук безпілотників, що пролітають, стали елементом буденності. Про це пише Nokta.md.
Місцевий мешканець Афанас Терзі
журналістам Europa Liberă Moldova, що буває страшно ночами, коли над селом чути дрони, що летять у бік Рені.«Страшно, звісно… боїмося. Гримить грім. Вночі – о першій годині, о другій, коли всі сплять», – каже чоловік.
За його словами, всі чекають лише на одне – щоб війна нарешті закінчилася.
Олена Сербінова, ще одна мешканка Чишмікіоя, каже, що гучні звуки давно стали звичними.
«Щось гримить, а ми тихенько сидимо. Аби гірше не було. А що робити? Куди йти?» – розповідає вона.
У ніч на 2 грудня російська атака безпілотниками на Одещині була добре чутна і в Чишмикійому. Тоді через удари тимчасово закрили пропускний пункт «Джурджулешти – Рені».
Житель села Георге Буюк згадує, що прокинувся від потужного гуркоту:
«Вийшов надвір – темно, нічого не видно. Лише потім дізналися, що вибухи були у районі Рені».
Чоловік визнає:
«Дай Бог, щоби цього не було. Це дуже страшно, усі хочуть жити».
Інші жителі говорять приблизно те саме: вони бояться, але не можуть нічого змінити. І ще важче думати про людей по той бік кордону – на Одещині.
«Скільки людей втратили… не дай Боже, щоб у нас було так само», – кажуть мешканці Чишмікіоя.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА






