П’ять одеських культурних пам’яток отримали міжнародний захист від ЮНЕСКО
ЮНЕСКО включила до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, п’ять одеських пам’яток: Приморські сходи, Кірху Святого Павла, Музей західного і східного мистецтва, Національний художній музей та Одеську національну наукову бібліотеку. Загалом до цього переліку було додано 19 українських об’єктів, серед яких — Аккерманська фортеця в Білгород-Дністровському на Одещині; тепер Україна налічує 46 об’єктів, що мають найвищий міжнародно-правовий захист.Як повідомляє Міністерство культури, Комітет ЮНЕСКО з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив це рішення 4 грудня на своєму засіданні. Для Одеси та області це рішення має особливе значення — регіон отримав найбільшу кількість об’єктів під захистом серед усіх областей України.
“Це ставить Україну в число держав із одним із найбільш масштабних переліків культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми продовжуватимемо працювати над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом”, — підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна.
Одеські пам’ятки під охороною ЮНЕСКО:
- Приморські сходи — знаковий символ Одеси, пам’ятка архітектури XIX століття.
- Кірха Святого Павла — колишній лютеранський храм у центральній частині міста.
- Одеський музей західного і східного мистецтва — колекція світового рівня з унікальними експонатами.
- Одеський національний художній музей — найбільша збірка українського мистецтва в регіоні.
- Одеська національна наукова бібліотека — одна з головних книжкових скарбниць Південної України.
- Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровський, Одещина) — середньовічна оборонна споруда XIII–XV століть.
Заступниця міністра культури Анастасія Бондар наголосила, що Україна стала першою державою, яка ефективно застосувала механізм спеціального моніторингу під час збройного конфлікту. Країна послідовно імплементує положення Гаазької конвенції, впроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей та розвиває системи управління ризиками й заходи із захисту.Надання посиленого захисту — це міжнародний механізм, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати такий статус, об’єкт має бути частиною культурної спадщини виняткового значення для людства, перебувати під національною охороною та не використовуватись у військових цілях.Національна координаторка Ліна Дорошенко відзначила, що розширення списку в умовах активних бойових дій є унікальним прикладом реалізації міжнародного гуманітарного права. Це демонструє, що навіть під щоденними ракетними атаками можна і потрібно дотримуватися міжнародних норм, створюючи нові прецеденти у світовій практиці.
