Спіймав — відпусти: історія рибалки та громадського діяча з Білгород-Дністровського Володимира Кальніченко

Спіймав — відпусти: історія рибалки та громадського діяча з Білгород-Дністровського Володимира Кальніченко

Володимир Кальніченко — спортсмен, громадський діяч і голова ГО «Рибацький край» з Білгород-Дністровського. Його захоплення риболовлею давно переросло в життєву місію: він доводить, що рибалка може бути і видом спорту, і засобом захисту природи, і способом підтримки українських військових. Сьогодні в Україні відзначається День рибалки. З цього приводу журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з Володимиром, аби дізнатися його історію боротьби за екологію, розвиток риболовного спорту та підтримку громади у складні воєнні часи.

Захоплення рибальством передалося від мами

Володимир Кальніченко зізнається, що захоплення рибальством передалося йому від мами, з якою він почав ходити на риболовлю ще з восьмирічного віку. Проте справжня пристрасть до цього заняття з’явилася вже у двадцять років. Сьогодні ж Володимир став не просто досвідченим рибаком, а й спортсменом у сфері карпфішингу.

«Ми з хлопцями вирішили не обмежуватися звичайним риболовним дозвіллям і почали їздити місцевими водоймами в пошуках рибальських змагань та заходів. Нам було відомо, що такі події відбуваються в Одесі та інших містах, однак виявилося, що у нашому місті нічого подібного ще не організовували», — розповів Володимир Кальніченко.

Хлопці розуміли, що для проведення рибальських змагань необхідна фінансова підтримка, тож почали звертатися до власників рибальських магазинів із проханням про спонсорство. Та, на жаль, охочих підтримати молодих ентузіастів було небагато. Тоді Володимир усвідомив, що аби зацікавити меценатів, потрібно створити офіційну громадську організацію, яка б об’єднала всіх прихильників риболовлі.

«Ми знімали сітки, затримували браконьєрів»

У 2015 році в Білгород-Дністровському була створена громадська організація «Рибацький край». Її основною метою стало проведення змагань і спортивних заходів із ловлі на поплавкову та донну вудку. Важливим напрямом діяльності також стала боротьба з браконьєрством. Члени організації розпочали співпрацю з рибною інспекцією, спільно з якою організовували рейди на Дністровському лимані. Про цю діяльність ГО регулярно публікує сюжети на своєму YouTube-каналі «Akkerman Карп Клаб»

«Ми знімали сітки, затримували браконьєрів — усе заради того, щоб відновити популяцію риби в лимані. Хотілося, щоб звичайні рибалки мали можливість ловити рибу на вудку», — поділився Володимир.

Володимир Кальніченко також звернув увагу на те, що за останні роки стан водойм у районі Білгород-Дністровського значно погіршився. Безконтрольний вилов риби промисловими рибалками призводить до критичного зменшення її кількості. На жаль, рибна інспекція не має необхідних ресурсів, щоб ефективно протидіяти цьому. За словами пана Володимира, на балансі установи навіть немає катера, який би дозволяв патрулювати акваторію та своєчасно виявляти незаконно встановлені сітки. Усе зводиться до періодичного залучення приватного водного транспорту.

 

«На жаль, ще однією тривожною тенденцією є зниження рівня води в Дунаї, Тузлівських лиманах та інших водоймах нашого регіону. Це становить серйозну екологічну загрозу. На мою думку, причиною цього є не лише зміна клімату, а й війна, яка сьогодні точиться в Україні. Вона також завдає величезної шкоди довкіллю», — зазначив голова ГО «Рибацький край».

Окрім цього, Володимир зазначив, що існують різні категорії рибалок. Одні — промислові, які часто завдають шкоди довкіллю через безконтрольний вилов. Інші — аматори, які рибалять задля задоволення, використовуючи звичайну вудку. А є ще й спортсмени-рибалки, для яких риболовля — це не просто змагання, а й стиль життя. Вони не лише демонструють майстерність у ловлі, а й дотримуються принципу “спіймав — відпусти”, тим самим сприяючи збереженню водних ресурсів. За участь у змаганнях спортсмени отримують спеціальні спортивні розряди. Сам Володимир належить до цієї категорії — він займається виключно спортивним рибальством, оскільки виступає за збереження природи та екологічну відповідальність.

Чим займається ГО «Рибацький край»

«Наша громадська організація вже кілька років облаштовує Перший міський причал, зробивши його зручним і доступним для рибалок. Якщо раніше достатньо було провести на березі зовсім небагато часу, щоб зловити кілька коропів, то зараз на це потрібно значно більше зусиль. Риби стало помітно менше», — зауважив Володимир Кальніченко.

До початку повномасштабного вторгнення ГО «Рибацький край» активно організовувала зариблення Дністровського лиману, залучаючи до цього процесу спонсорів. Однак із початком війни пріоритети змінилися — організація зосередилася на допомозі Збройним Силам України.

 

Об’єднавшись із дівчатами-швеями, запустили виробництво РПС (Ремінно-плечова система) — це розгрузки та плитоноси. Завдяки цьому забезпечили понад 2000 військовослужбовців необхідним спорядженням безкоштовно — за зібрані громадою кошти.

Володимир Кальніченко також розповів, що на державному рівні вже робляться певні кроки для покращення ситуації в сфері рибальства.

«Колись я брав участь у зборах Держрибагентства в Києві, де обговорювали створення єдиної бази рибалок. Ідея полягала в тому, щоб дозволити любителям ловити рибу за квотою та символічну плату, яка надалі мала б спрямовуватися на зариблення водойм і відновлення екосистеми. Але, на мою думку, сьогодні першочерговим завданням має бути запровадження жорсткішого контролю над діяльністю промислових рибалок, які завдають значної шкоди навколишньому середовищу», — наголосив він.

За словами Володимира Кальніченка, він особисто неодноразово спостерігав, як промислові рибалки виловлювали велику кількість риби, яку потім намагалися продати. Ту частину улову, яку не вдавалося реалізувати, просто викидали — або вже мертвою назад у лиман, або на смітник.

Аналогічний випадок, за словами голови ГО «Рибацький край», трапився цьогоріч у травні, коли до лиману було викинуто кілька тонн мертвого карася, і місцеві жителі злякалися, що відбулася техногенна катастрофа.

«Карась — дешева риба, і сьогодні його дуже важко продати. Це й стало причиною такої сумної ситуації», — зазначив Володимир.

 

Про спортивні досягнення та плани на майбутнє

Серед особистих спортивних досягнень Володимир Кальніченко відзначає особливо важливу подію минулого року — він очолював Одеську збірну під час відборів на чемпіонат світу з риболовного спорту, що проходили на водоймі Прилбичі у Львівській області. Володимир виступив як головний тренер команди, і вважає це серйозним досягненням.

«Не кожному з маленького містечка випадає така відповідальна місія», — зазначив він.

Наразі його команда регулярно бере участь у змаганнях на провідних спортивних водоймах України — Крутій Балці та Орлеані.

«Останні три турніри ми стабільно посідали перші місця, хоча нашими суперниками були навіть чемпіони світу. А три роки тому, рибалячи на Першому міському причалі, ми зловили коропа вагою 20,5 кг. Колись вважалося, що така риба у лимані просто не водиться, але нам пощастило її зловити. Ми зняли відео, зафіксували вагу й, дотримуючись спортивного етикету, відпустили коропа назад у воду», — поділився Володимир.

ГО «Рибацький край» має амбітні плани й на наступний рік. Організація продовжить облаштовувати Перший міський причал, де вже зведено велику сцену з сучасним звуковим і світловим обладнанням. Тут регулярно проводяться масові заходи, які вже стали улюбленими серед містян: «Юшка-Фест», «Family Fest», танцювальні змагання для молоді, концертні програми. Часто ці події мають благодійний характер — під час них збирають кошти на підтримку різних підрозділів ЗСУ.

«Найближчий захід відбудеться вже в неділю, 13 червня. Ми плануємо провести святкування Дня рибалки та любительські змагання серед рибалок міста. Переможці отримають призи. Загалом ми організовуємо події на Першому причалі майже щомісяця», — додав Володимир Кальніченко.

З нагоди професійного свята він звернувся до рибалок із символічним побажанням: «Спіймав — відпусти. А якщо справді любиш рибу — купи її у промислового рибалки. Так ти допоможеш йому реалізувати улов, а не викинути його згодом у лиман».

Джерело: mahala.com.ua



Загрузка...